А. Н. Горбанів. Поезія Джона Донна, Бена Джонсона і їхніх молодших сучасників Сторінка 10

А. Н.Горбанів. Поезія Джона Донна, Бена Джонсона і їхніх молодших сучасників
Сторінка 10 Сторінка: /b><

10

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - "Із приводу прогулянки леді Карлейль у парку Хемптон- Корт", що написаний у формі уявлюваного діалогу між ним самим і Томасом Керью. Кожний з них по- своєму оцінює красу знатної дами. Саклинг із іронією відкидає граціозний комплімент Керью, заявляючи, що не відчув вихідного від її аромату й не розуміє, чому появу леді Карлейль у парку несе із собою нову весну. Але зате він намагався якнайкраще розглянути принадності юної красуні, і Керью приймає його доводи. Суперечка начебто дозволена - обоє поета трактують любов як забавну гру, висуваючи на передній план еротичний момент почуття. Але в останній строфі вірша, що перші видавці забрали за зайву сміливість, Саклинг дозволив собі зобразити леді Карлейль як світську розпусницю, легкий видобуток для кожного:

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - - Не настільки я дурний, щоб відступитися: Добрався - так зумій напитися! А заблудитися мудро, Де вторований шлях проліг давно. 

И це вже зовсім не в дусі Керью, що ніколи не переступав границі елегантного смаку

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - відзначили критики, у віршах Саклинга про любов любов, як правило, відсутній {Squier C. L. Sir Johисточник: Література Західної Європи 17 століття - білому? Я Колір інший, бути може, зволію - Щоб нині в темній масті Зріти красу По праву свого пристрастья! Джерело: Література Західної Європи 17 століття - Годинникам, заждавшимся годинникаря, Не всі ль єдино, Що за рука Зведе заповітну пружину? "Сонет II"

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - а мир, де панує випадковість, неміцний і оманний. У відомому змісті поезія Саклинга завершує традицію англійської любовної лірики XVI - початку XVII століття. Своїм пафосом його вірша передбачають гедоністичні рядки Джона Уилмота*, графа Рочестерского, одного із кращих поетів- ліриків епохи Реставрації, у творчості якого любов остаточно втратила всякий зв'язок з високими ідеалами, ставши толь! ю забавою дозвільного джентльмена, шукача пригод {Metaphysical Poetry. Lo"Весільній баладі", де поет пародіює традиційну епіталаму, ведучи оповідання про весілля знатних осіб від імені наївного сільського жителя й весело жартуючи над шляхетними читачами, яких оповідач уважає рівними собі:

 Але от згасли всі вогні: И чим же зайнялися вони? Ну, чим же, справді? Приблизно тим - здається мені - Чим займалися на гумне Ти з Маргарет, я - з Нелли. 

Нічого подібного поезія інших кавалерів не знала

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - "синів Бена", звичайно теж зараховують до кавалерів. Його поетична манера, дійсно, близька цим поетам, хоча в цілому його творчість не вміщається у вузькі рамки придворного мистецтва. Книга віршів Геррика "Геспериди" з'явилася в 1648 році. Хоча більшість ріечей, що ввійшли туди, було складено раніше, ще до початку громадянської війни, у контексті ідеологічної боротьби 40- х років XVII століття "Геспериди" мали явно полемічний зміст. Різко зрослому впливу пуритан, які люто нападали на сучасну "язичеську" культуру й театр і начисто відкидали "ідолопоклонство" англіканської церкви, Геррик протиставив свій поетичний космос, де язичеський початок уживалось із християнським і де панував народжений у фантазії поета вигадливий театральний ритуал, що небагато нагадував "Сон у літню ніч" Шекспіра

У цілому мир "Гесперид" світлий і гармонічний. У ньому люблять і веселяться. Йому властиве відчуття святковості, що Геррик не тільки вбрав у себе при читанні давньоримських поетів, але й сприйняв з народної традиції, з фольклору. Однак радість ця все-таки сильно відрізняється від карнавальних веселощів, що б'є через край, Шекспіра, сміло сочетавшего реальність із фантазією, піднесену поезію із грубуватою прозою фарсу. Радість книги Геррика зовсім не настільки безтурботна й набагато більше церемонна. Посмішка Геррика часом здається сумненькою. Уже занадто прозор і тендітним був намальований акварельними фарбами мир його книги. Ностальгічні нотки "Гесперид" зрозумілі. Стара добра Англія руйнувалася на очах у поета й минуле, навіть не настільки вже й віддалене, поступово знаходило міфологічні риси безповоротно збіглого "золотого століття". Отут Геррик зближався із Джонсоном, несподіваним образом переосмислюючи його поетичну традицію

У пасторальних мотивах "Гесперид" можна вловити відтінок ескепизма. Розладу сучасності поет протиставляє створену силою уяви "епікурейську Аркадію" {Bush D. Op. cit. P. 112.}, що існує як би поза часом і простором і разом з тим явно нагадує побут і природу сільської Англії. Відхід від столичної (цивілізації на лоно природи, однак, ще не дає Геррику на відміну від поетів наступного покоління можливості зрозуміти себе й навколишній світ. Сільська ідилія не зв'язана для нього з ідеалом споглядання. Та й поруч із пасторальними віршами "Гесперкд" звучать інші, де поет з гіркою іронією описує свій убогий побут у Девоншире й навіть називає життя на лоні природи "довгим і стомлюючим посиланням". Подібне сполучення контрастів взагалі характерно для поезії Геррика.

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - "Чарівність безладдя". У ньому поет підхопив тему пісні з комедії Джонсона "еписин", де драматург, у жартівливій формі коментуючи дамські туалети, протиставив природну принадність безладдя природи витонченим хитруванням мистецтва:

 Хоча рум'яно й білила Ви сховати вмієте цілком, В іншому люб'язна принадність мені. Безневинний погляд, убір непомітний, Недбалість мила в зачісці Для серця більше говорять, Чим ваше обмірковане вбрання. 

Геррик теж піднесений чарівністю мережив, що збилися, і розстебнутих манжет жіночого вбрання:

 Недбалість легка убору Чарівна для погляду: Батисту мереживні складки В прелестно- хиткому безладді, Шнурівка на корсажі червоному, Затягнута, як потрапило, Бант, що набік збився грайливо, И стрічок примхливі звої, И спідниця, завихрена бурою У своєму хвилюючому сумбурі, И позабута застібка Черевика - мила оплошка! - Приятней для розуму й почуття, Чим нудної точності мистецтво. 

Однак у вірші Геррика "хвилюючий сумбур" уже не стільки природного, близький духу природи, скільки штучний, навмисно, придуманий кокеткою- модницею, щоб зачарувати, шанувальників. Його поет протиставляє мистецтву "точному у всіх деталях" і тим самим відходить від классицистической традиції Джонсона. Ідеалом Геррика служить не наслідування природі, але приваблюючий погляд "буйна чемність" (wild civility), своєрідний етикет безладдя, що втілює типове для барокко прагнення звести воєдино несумісні протилежності. А це у свою чергу нагадує Донна й метафизиков.

"Буйна чемність", етикет безладдя пояснюють і гадані протиріччя "Гесперид". Відкриваючий збірник "Тема книги" написана у формі звичного для барокко каталогу, де мал і тендітне співіснує з нескінченним і обоє початку знаходять зміст у взаємному проникненні. Подібним чином і язичеською стихією не просто співіснує в збірнику із християнської за принципом анахронізму, але вони як би врівноважують один одного, зливаючись у вигадливому барочному синтезі. Це чітко видно, наприклад, у знаменитому вірші Геррика "Коринна зустрічає травень", де в мальовничу картину травневих ігор, язичеського обряду зустрічі весни, у напівжартівливій формі поет уводить глибоко далекий язичеству мотив гріха. Поет переконує Коринну скоріше встати й, відправившись на вулицю, взяти участь у веселому ході: "грішно" лежати в постелі в такий ранок. Парадоксальним образом дівчина "грішна" і перед Аполлоном, богом сонця, і перед Ісусом Христом, якого природа зустрічає ранковими молитвами {Demi"про скоротити молитви перед відходом з будинку:

 Молитов сьогодні довго не читай, Господь простить, адже ми зустрічаємо травень. 

Змінює поет і зміст висхідні до античної лірики заклику "ловити мить". Весна - пора любові, і, зустрічаючи травень, юнаки й дівчини не тільки обмінюються поцілунками, але обручаються й знаходять священика для вінчання. Знайома по віршах Катулла й інших античних поетів гірка гострота коротких радостей любові в Геррика згладжена, а сила почуттів приборкана

Сторінка: /b><