Аналіз вірша Е. Баратинського «Весна, весна! Як повітря чисте!» Весна, весна… Баратинський Е. А

Аналіз вірша Е. Баратинського "Весна, весна! Як повітря чисте!"

Переді мною вірш Е. Баратинського « Весна, весна! Як повітря чисте!». Цей добуток написаний одним із самих значних російських поетів першої половини XIX століття

З перших же секунд прочитання почуття й емоції переповняють, мимоволі представляєш ті самі картини, які описує поет. Темою вірша стала весна, точніше її прихід. Автор намагається з неповторною ніжністю й тремтливістю передати все красу, всю незвичайність цього моменту - це і є основною думкою добутку.

Тут все живе, все дихає й співає. Кожна травинка й листик тут оживають, радуються приходу весни: « Літають хмари!», «Шумлять струмки! Блищать струмки!». Зрозуміти настрої й почуття поета досить просто, варто лише вчитатися. Майже після кожного слова коштує знак оклику - це й допомагає зануритися в мир, створений Е. Баратинським.

Текст катастрофічно простий на піднесену лексику, але це і є тією самою ізюминкою, тим самим вагомим плюсом. Будь що інакше: ритм, легкість і настрій вірша кардинально помінялися, не в кращу сторону. Простота робить вірш якимось повітряним, читаючи, виникає стан приємного афекту. Це навіть не ейфорія, а саме афект.

У мене зложилися досить суперечлива думка про це добуток. Так, при перших прочитаннях даний вірш принесло мені якесь задоволення, приємні картинки й тимчасовий стан афекту, але через час усе кудись зникло. Уже всі якось просто, буденно й одноманітно.

Підбиваючи загальний підсумок - поет зміг домогтися всього, чого хотів, зміг особливо чітко передати свій внутрішній мир, свою нескінченну любов до всього живого. Це прекрасно.