ЧАСТИНА З
1)Порівняно недавно американський учений едвард де Боно в книзі «Народження нової ідеї» присвятив випадковості спеціальну главу. (2)Він показав, як вільна «гра розуму» і щасливий випадок щонайкраще допомагають зробити наукове відкриття, висловити несподівану, дотепну, вірну думку, що не приходила в голів десяткам, сотням фахівців, зайнятих завзятими й планомірними пошуками її. (3)У чому ж справа? (4)Згадаємо казку.
(5)Було в мужика три сини. (6)«Старший розумний був здоровань, середній син - і так і сяк, молодший зовсім був дурень». (7)Старший і середній сини, незважаючи на всі свої хитрування (і навіть саме через свої хитрування) залишаються ні із чим, а молодший одержує повну міру щастя. (8)Може, саме звідси прийшла оптимістична приказка: дурному - щастя. (9)Негативний варіант: горі від розуму (10)Иванушке благоволить «його величність випадок», владика нашого миру.
(11)Але не тільки в цьому справа. (12)Згадаєте: Иванушка пішов уночі в поле злодія сторожити.
(13)Простота! (14) Брати-Те розумні ухитрилися нічого не зробити, збрехати складно до того ж подяка від батька одержати. (15)А цей узявся за важку справу, неприємностей нажив безліч і став напоследок царевичем! (16)Перейшовши від казки до минулого, згадаємо Флеминга, відкривача рятівного пеніциліну. (17)Коли він завзято прагнув досягти мети, переборюючи збіг небажаних обставин, - це не випадковість, а прояв його характеру.
(18)Коли Флеминг досліджував забруднений цвіллю препарат у надії на удачу, він тим самим прагнув підкорити собі випадковість, використовувати неї для рішення свого завдання. (19)И це теж прояв його характеру, складу розуму (20)Випадковість має звичай «вибирати» із числа вчених найбільш гідних, допомагаючи їм домагатися мети, робити важливі відкриття. (21)Треба вміти використовувати несподівані обставини. (22)Це не кожному дане.
(23)Як справедливо помітив де Боно, «мир науки повний ретельно працюючих учених, які з надлишком володіють умінням логічно мислити, великою сумлінністю в роботі, і проте вони назавжди позбавлені здатності висувати нові ідеї». (24)Чому так відбувається? (25)На думку де Боно, многознание заважає вченому відкрити щось нове, несподіване. (26)Учений втрачає здатність дивуватися.
(27)Так діти згодом втрачають свій мир казок і таємниць, одержуючи замість готові стандартні пояснення всьому на світі - як би етикетки для кожної речі. (28)Яскравий мир дитинства тьмяніє, стає сірим і нудним.
(29)Втрачається безпосередність, жвавість, жадібність сприйняття. (ЗО)От чому не праві ті, хто вважає, начебто відкриття самі «знаходять» щасливчиків. (31)Ні, у науці «везе» тим, хто зберіг ясний і зіркий погляд, хто не втратив живого прагнення до істини й не утомився з дитячою безпосередністю дивуватися таємничій красі миру (по Р.
Баландіну) А тепер написати твір за планом: 1. Вступ 2. Сформулювати одну із проблем тексту 3.
Прокоментувати її. до обраної проблеми 4. Сформулювати позицію автора. (Привести цитати) 5. Сформулювати власну позицію по обраній тобою проблемі й привести 2 аргументи: 1.
з наукової, публіцистичної або худлжественной літератури; 2. з життєвого досвіду або з області знань 6. Написати висновок (висновок). Удачі! Заняття НЕ ПРОПУСКАТИ!
