Дієслово як частина мови і його невідмінювані (особливі) форми, їхня об’єднуюча ознака

Дієслово як частина мови і його невідмінювані (особливі) форми, їх об'єднуючий признакначальная форма дієслова називається інфінітивом (невизначеною формою). Дієслова в невизначеній формі відповідають на питання що робити? що зробити?, наприклад: бачити, везти, розглянути
У сучасній російській мові розрізняють два види дієслів: доконаний і недосконалий
Дієслова недосконалого виду відповідають на [допит що робити? і вказують на незавершений-рность дії, наприклад: вирішувати, читатися
Дієслова доконаного виду вказують на Завершенность дії, на його кінець або результат і відповідають на запитання що зробити?, наприклад: вирішити, прочитатися
Дієслову одного виду може відповідати дієслово (іншого виду з тим самим лексичним значенням
Такі дієслова утворять видову пару: зацвісти (у травні) - зацвітати (вчасно); урятувати (друга) - рятувати (друга).
Є дієслова, які не утворять форм іншого виду, наприклад, дієслова шкодувати, підспівувати й ін. не утворять парних форм доконаного виду, а дієслова покрокувати, ринутися й ін. - парних форм недосконалого виду. Є дієслова, які в тих самих формах уживаються в значенні й доконаного, і недосконалого виду. Такі дієслова називаються двувидовими, наприклад: женитися, стратити, використовувати
Дієслова діляться на перехідні й неперехідні
Дієслова, які сполучаються або можуть сполучатися з іменником або займенником у знахідному відмінку без прийменника, називаються перехідними: Люблю рідну сторону у всьому її вбранні скромному, березу, ялинку й сосну в лісі замисленому й темному. (М. Исаковский.) Перехідні дієслова позначають таку дію, що переходить на інший предмет: люблю (ч т о?) - сторону, березу, ялинку, сосну, виходить, дієслово люблю - перехідний
Дієслова є неперехідними, якщо дія прямо не переходить на інший предмет: ходити (на лижах), купатися (у море), перетворювати (у життя).
Дієслова змінюються по нахиленнях, тобто той самий дієслово можна вжити у формі дійсного, наказового й умовного нахилення
Дійсне нахилення дієслова позначає реальну дію, що відбувається в сьогоденні, минулому або майбутньому, наприклад: читаю, читав, буду читатися
Наказовий спосіб дієслова виражає волю мовця - прохання, наказ, наприклад: читай, говори, запаліть
Умовне нахилення дієслова позначає дії бажан або можливі, виконання яких залежить від якихось умов, наприклад: читав би, говорив би, запалив би. Дієслова в дійсному нахиленні змінюються часом. Категорія часу відбиває відношення дії до моменту мовлення. Теперішній час показує, що дія відбувається в момент мовлення про нього, наприклад: світить, прибуває. Минулий час позначає дію, що відбувалося або відбулося до початку мовлення про нього, наприклад: світил, прибував. Майбутній час позначає дію, що буде відбуватися після закінчення мовлення про нього, наприклад: Я повернуся, коли розкине галузі по^-весняному наш білий сад. (С. Єсенін.) Від дієслів доконаного виду утвориться майбутнє простої час: прочитаю; від дієслів недосконалого виду - майбутнє складене i час: буду читатися
Зміна дієслів по особах і числам називається дієвідміною. По своїх особистих закінченнях дієслова діляться на дві дієвідміни: перше й друге
До II дієвідміни ставляться дієслова на - ить (крім голити й стелити), сім дієслів на - еть (вертіти, скривдити, бачити, залежати, ненавидіти, дивитися, терпіти) і чотири дієслова на - ать (гнати, тримати, дихати, чути). Ці дієслова мають особисті закінчення - в (-ю), - ишь, - ит, - їм, - ите, - am (-ят).
Всі інші дієслова ставляться до I дієвідміни (включаючи голити, стелити), мають особисті закінчення - в (-ю), - їли, - ет, - їм, - ете, - ут (-ют).
Дієвідміна дієслів визначається за невизначеною формою. Якщо в дієслова ненаголошене особисте закінчення, то потрібно: 1) поставити дієслово в невизначену форму: працюєте - працювати, роблять - робити; 2) визначити, яка буква коштує перед - ть (на що кінчається дієслово).
Якщо особисте закінчення дієслова перебуває під наголосом, то дієвідміна визначається за формою 3-го особи множини (-ут (-ют) - I спр.; -am (-ят) - II спр.) і по голосних у закінченні (е - I спр.; і - II спр.). Категорія особи. указує на мовець (слухаю - 1-е особа), співрозмовника мовця (любиш - 2-е особа), особа, що не бере участь у мовленні (летять - 3-е особа).
Всі дієслова із суфіксом - ся (-сь) називаються поворотними
Дієслова, які позначають дії, що відбуваються самі по собі, без діючої особи (предмета), називаються безособовими: смеркне, знобить, нездужається, підморозило, вечереет і ін. Безособові дієслова звичайно позначають явища природи або стан людини: От уже світає. Але мені не спиться
Як правило, у реченні дієслова виступають у ролі присудка. У дієслова є дві невідмінювані (особливі) форми, цей дієприкметник і дієприслівник. Загальною ознакою для дієприкметника й дієприслівника є те, що вони несуть у собі деякі граматичні ознаки дієслова
Дієприкметник - особлива форма дієслова, що позначає ознаку предмета по дії й відповідає на питання який? яка? яке? які?, наприклад: міста (к а к о г про?) удивляющего.
Як форма дієслова дієприкметник має граматичні значення дієслова: перехідність або неперехідність: що клеїть -- що вмивається, доконаний або недоконаний вид: прочитаний - чутний, час (сьогодення, що пройшло): що кидає - бросивший.
Дієприкметник сполучає в собі, крім ознак дієслова, ознаки прикметника: змінюється по родах, числам і відмінкам, має повну й коротку форму. У реченні частіше буває визначенням або частиною складеного іменного присудка
У навчальному комплексі авторів В. В. Бабайцевой, Л. Д. Чес-Ноковой, А. Ю. Купаловой, Г. К. Лидман-Орловой і др. дієприкметник і дієприслівник розглядаються як самостійні частини мовлення
Дієприкметники можуть бути дійсними (подпригнувший м'яч) і страдательними (виучений урок).
Дієприслівник - це особлива форма дієслова, що сполучає в собі граматичні властивості дієслова й прислівника й відповідає на питання що роблячи? що зробивши?, наприклад: обожнюючи природу, промчавшись мимо. Дієприслівник позначає додаткову дію, основна ж дія виражається дієсловом-присудком
Як і прислівник, дієприслівник не змінюється
Як форма дієслова, дієприслівник має деякими його граматичні значення: буває доконаного й недосконалого виду: заливаючи - затока, перехідн і неперехідним: опустивши (ч т о?) ока - перехідне, намагаючись - неперехідне
У реченні дієприслівник буває обставиною.