Дочка пекаря (Англійська казка)
Ви знаєте, чому сова так сердито кричить по ночах: «Уух, уух!»? Якщо ні, ми вам розповімо. У колишній час - те був не мій час, і не ваш час, та й нічий той час - в Англії водилося багато всякої погані. Усякі там ельфи, велетні, що говорять жаби та інше. І звичайно, феї, які були всесильні й всемогутні. Вони часто приймали образ людей і визнавали всі людські секрети.
Але найбільше феї любили карати людей за дурні вчинки й нагороджувати за добрі Якось увечері одна така могутня фея прийшла в село, що в графстві Харфордшир, під видом простої старчихи й постукалася в будинок пекарюючи. Двері виявилися не замкнена, і фея ввійшла в крамницю. Там було досить темно, пахнуло печеним хлібом, а в глибині палахкотала жаром величезна піч. Перед піччю клопотала гарненька охайна дівчина - дочка пекарюючи. Поруч із нею на великому низькому столі купою лежали свіжі, хрусткі хліби.
Фея замилувалася на дівчину, дивлячись, як вона спритно вийняла з палаючої печі готову партію хрустких хлібів і відправила у вогонь нову. По готових хлібах дівчина постукала кісточками пальців, щоб перевірити, чи добре вони пропеклися, а тоді вже виклала їх на низький стіл — Подайте шматок хліба бідній жінці! - попросила дро жащим голосом фея, переодягнена старою старчихою.
Дочка пекарюючи продовжувала займатися своїми хлібами, тільки-но вдостоївши бабусю поглядом. Небагато погодя, не сказавши бабусі доброго слова, начебто та не заслуговувала, дівчина відірвала шматок сирого тесту й кинула їй — Але в мене в хатині немає вогню, щоб спекти його,— сказала бабуся, піднявши з підлоги цей шматочок тесту. - Дозволь мені покласти його разом із твоїми хлібами в піч. Дочка пекарюючи була занадто більша гордячка, щоб відповідати якийсь там жебрачці старушонке. Однак, коли прийшла настав час відправляти в піч нову партію хлібів, вона дозволила бабусі покласти на дерев'яну лопату і її шматочок тесту Коли ж хліби підрум'янилися й дівчина витяглася їх з печі, виявилося, що з маленького шматочка вийшов найбільший і самий рум'яний хліб.
Старчиха простягнула до нього руку, але дівчина відіпхнула її. — Іди, брудна жебрачка!
- крикнула вона.- Це не твій хліб! И скільки бабуся не просила, дівчина нізащо не хотіла віддати хліб, а замість цього кинула феї шматочок сирого тесту, навіть менше першого. Але коли бабуся сунула його в піч, він теж перетворився у великий і рум'яний хліб, ще більше й румяней першого Так тільки дівчина знову не дозволила бабусі взяти цей хліб і знову хотіла прогнати її, але бабуся попросила дати їй останній, третій шматочок тесту, щоб спробувати щастя. І дівчина кинула їй зовсім крихітна грудочка, навіть не глянувши на бабусю. А дарма... Як ми вже говорили, дочка пекарюючи була занадто більша гордячка, щоб дивитися на якусь там старушонку.
А якби вона подивилася, коли втретє вийняла з печі величезний, рум'яний хліб, що вийшов із крихітної грудочки тесту, що вона кинула жебрачці старушонке втретє, вона б не відіпхнула її й не крикнула, заїкаючись від злості: «Уух... уух... іди!»,- а помітила б надзвичайну зміну, яка раптом відбулася в старій старчисі Зі згорбленої бабусі вона Перетворилася у високу молоду жінку, замість рваного ганчір'я з її плечей спускалася блискуча мантія, а крива ключка перетворилася в блискаючу чарівну паличку! Але дівчина вчасно не подивилася на неї, а, вийнявши з печі великий, рум'яний хліб, грубо відіпхнула фею й крикнула, заїкаючись від злості: — Уух...
уух... Але не встигла закінчити, як перетворилася раптом у сіру сову й з голосним «уух, уух!» вилетіла у вікно.
От тепер ви знаєте, отчого сови так сердито кричать: «Уух! Уух!»
