Другорядні члени речення. Основні морфологічні способи вираження другорядних членів речення
Другорядні члени речення. Основні морфологічні способи вираження другорядних членів предложениядополнение - другорядний член речення, що позначає предмет і ставиться до присудка або інших членів речення. Доповнення відповідають на питання непрямих відмінків і виражаються непрямими відмінками іменників і займенників, наприклад: Старий ловив (ч е м?) неводом (ч т о?) рибу. (А. Пушкін.) Доповнення можуть виражатися також словами інших частин мови в значенні іменника в непрямому відмінку, наприклад: Старий Тарас думав (о ч е м?) про давній. (Н. Гоголь.) Завтра не буде схоже (на що?) на_сьогодні. Дев'ять ділиться (на ч т о?) на_три. У ролі доповнення може виступати й неозначена форма дієслова, наприклад: Усі просили її (о ч е м?) проспівати. (М. Лермонтов.)
Визначення - другорядний член речення, що позначає ознаку предмета й пояснює підмет, доповнення й інші члени речення, виражені іменниками. Визначення відповідають на питання який? чий? Ставлячись до імен іменником, визначення як залежні слова зв'язуються з ними або по способі узгодження - погоджені визначення, або за допомогою інших способів (керування, примикання) - неузгоджені визначення, наприклад: (к а к а я?) Горищні сходи були дуже крута (погоджене визначення). - Сходи (к а к а я?) на горище була дуже крута (неузгоджене визначення). Додаток - це визначення, виражене іменником і погоджене з обумовленим словом у відмінку, наприклад: Ночувала хмаринка золота на груди стрімчака-велетня. (М. Лермонтов.)
Обставина - другорядний член речення, що пояснює слово зі значенням дії або ознаки. Обставини пояснюють присудок або інші члени речення. За своїми значеннями обставини діляться на наступні основні групи: способу дії (як? яким образом?): Дзенькіт/із зозуля вдалині куковала. (Н. Некрасов.); ступеня (як? у який степів і?): Вона змінилася до квузнаваелеостц; місця (де? куди? откуд а?): Навкруги кричали деркачі. (Ф. Тютчев.); часу (коли? як довго? відколи? дока-до і х п о р?): Учора я приїхав у Пятигорск. (М. Лермонтов.); умови (при якому услови й?): При_ старанні ви зможете домогтися більших успіхів; причини (чому? про т ч е г про?): Зопалу_ він не відчув болю; мети (навіщо? для чег про?): Олексій Мересьев був спрямований у Москву на^ечение^. (Б. Полевой.) Обставина мети може бути виражено неозначеною формою дієслова, наприклад: Я приїхав (з а ч е м?) провідати_ тебе. Кран маніпулятор dongyang.
