Екологія 10 клас Твору на вільну тему

Екологія
Один з давньогрецьких афоризмів говорить, що «лик Землі священний». І я не можу не погодитися із цим. В XX столітті зроблені значні кроки на шляху технізації культури. Сучасна техніка, як ніколи раніше, багаторазово помножила сили й можливості людини. Вона ж поставила перед ним безліч нових проблем, одна йз яких проблема екології.

Ми так багато стало на землі, і стільки на ній побудовано міст, заводів і фабрик, стільки землі розорано, що людина вільно й мимоволі став тіснити природу, усе більше й більше порушуючи її закони. Зараз уже люди стали сильніше природи: перед їхніми рушницями, бульдозерами й екскаваторами вона встояти не може. Щорічно люди вирубують величезні лісові масиви, забруднюють водойми, знищують рідкі види тварин і рослин. Часом складається враження, що люди ведуть тотальну війну із природою. Насправді це війна із самим собою. Захоплені задоволенням своїх потреб, ми починаємо забувати про те, що людина не цар природи, а складова її частина, що Земля - наш загальний будинок і про нього потрібно піклуватися, як про свою міцність.

На сьогоднішній день тисячі рослин і тварин, занесених у Червону книгу, перебувають на грані зникнення. І тільки від нас залежить їхня подальша доля. Можливо, хтось запитає: «Ну й що відбудеться, якщо ці види зникнуть? Адже зникли сотні інших, а ми цього майже не помітили. Що страшного трапиться від втрати декількох тисяч видів, відомих лише фахівцям?» На це питання переконливо відповідає екологія: зникнення навіть непомітних для людини видів порушує тонкий природний баланс, що складається мільйони років. Від одного зниклого виду тягнеться схований ланцюжок наслідків, часом небезпечних не тільки для природи, але й для людства. У чомусь розвиток подій може нагадувати ситуацію, описану в англійському фольклорі:

Не було цвяха-

Підкова

Пропала

Не було підкови-

Кінь

Закульгала

Кінь закульгав-

Командир

Убитий

Кінноти розбита-

Армія

Біжить

Ворог вступає в місто,

Полонених не щадячи,

Тому, що в кузні

Не було цвяха!

На щастя, уже не тільки вчені-екологи, але й більшість далеких від науки людей зрозуміли, що біологічна розмаїтість планети має потребу в охороні й що шкода, наносимие йому, може обернутися непоправним лихом для людства.

Конституція РФ у статті 42 закріпила екологічні права громадян. У ній сказано, що «кожний має право на сприятливе навколишнє середовище». Однак, юристи люблять повторювати, що будь-яке право - це обов'язок. Обов'язок кожної людини - охороняти природу, дбайливо використовувати природні багатства. Для збереження багатства природи практично у всіх країнах миру створені заповідники, національні парки. Це ділянки недоторканої рослинності з усіма мешканцями, що перебувають під охороною закону. Також в 1992 році в Ріо-де-Жанейро була підписана Міжнародна конвенція про біологічну розмаїтість. У ній виражена рішучість спільними зусиллями зберігати й підтримувати багатство всього живого. Крім того, в 1961 році група біологів-ентузіастів різних національностей створила благодійний Всесвітній Фонд дикої природи (World Wildlife Foundation). До кінця XX століття він став однієї із самих впливових і авторитетних неурядових організацій, що займаються охороною природи. В 1993 році представництво фонду відкрилося й у Росії, і в нього може вступити будь-який бажаючий. Головне завдання фонду - збирати пожертвування приватних осіб і організацій і фінансувати наукові дослідження, освітні програми й іншу діяльність, спрямовану на те, щоб зберегти біологічну розмаїтість на Землі, раціонально використовувати природні ресурси, припинити забруднення навколишнього середовища.

Людина - частина природи. Якщо гине якась ланка цього ланцюга, то погроза нависає над усіма. Коли ми зрозуміємо це?! Настав час зупинитися, припинити самознищення. Нам потрібно зрозуміти, що абсолютно від кожної людини залежить доля нашого загального будинку за назвою планета Земля. Мир у душі кожного з нас наступить тільки тоді, коли ми навчимося існувати в гармонії із природою. Я щиро вірю в це.