Фрагмент уроку до сприйняття твору про Велику Вітчизняну війну

Учитель. Споконвіку розповідачі казок уявлялися малюкам добрими та симпатичними: милим білобородим дідусем з хитруватою усмішкою чи лагідною бабусею, що водночас плете і панчішки, і розповідь... Такий образ казкаря зберігся й донині. Доброта і лагідність, любов до дітей, тиха мудрість і якась відстороненість від земної суєти — їхні визначальні риси. Однак письменники-казкарі не уявні, а живі люди, котрі жили в різний час, належали до різних народів, мали різні долі. Об'єднує їх одне — щира любов до маленьких читачів.

Діти всього світу віддячують казкарям, будуючи незнищенний і величний храм Пам'яті Дитинства у своїх душах. Сьогодні ви серед будівничих цього величного храму. Країна казок чекає на вашу увагу, творчість і любов. — А що ви вже знаєте про Країну казок? Які книжки читали?

Яких героїв зустрічали раніше на телеекрані? Учень. Мені дуже подобаються казки Вільгельма Гауфа, зокрема «Холодне серце» та «Карлик Ніс». Я гадаю, він найдобріший з усіх казкарів. Ще я дізнався, що В. Гауф прожив лише двадцять п'ять років, був домашнім учителем, багато писав. Він нічого не залишав на потім, не гаяв часу, працював удень і вночі.

Учителю доречно навести уривок зі спогадів Юрія Нагібіна: «... моя бабуся вірила у Чахлика Невмирущого, і в Бабу Ягу, і в Лісовика, і в Кобилячу голову, що розмовляє.

Я розумів, що вона вірить, завмирав від жаху, і в жаху цьому була поезія приналежності до інобуття, вічної таїни. Нині діти рідко почують з уст дорослого справжню казку... Справжню казку можна знайти лише у книжці».

Учень. У мене вдома є велика книжка братів Грімм. її читала ще моя бабуся.

На першій сторінці там зображено авторів — суворі, похмурі люди. Хіба можуть так виглядати ті, хто написав такі веселі казки, як «Бременські музиканти» чи «Семеро сміливців»? Учитель.

Якоб та Вільгельм Грімм — брати, які щиро любили один одного все життя. Обидва були відомими вче-ними-філологами, захоплювалися народною німецькою поезією, збирали фольклор. Удвох видали «Дитячі та сімейні казки», що уславили їхні імена на весь світ. Ми з вами спершу прочитаємо чимало казок братів Грімм, а потім подумаємо: сумні вони чи веселі, похмурі чи привітні, оманливі чи щирі. Учень. У багатьох казках, які я читав, є «хатинка на курячих ніжках».

Герой підходить до неї і каже: «Хатинко, хатинко, стань до лісу задом, а до мене передом...» І жоден з них не здогадався просто оббігти цю хатинку. Це ж набагато швидше, ніж чекати, доки вона обертатиметься. Учитель. Таємниця такої дивної поведінки героїв схована в давніх віруваннях, сліди яких і досі зберігаються в чарівних казках. Тут ідеться про ініціацію — обряд посвяти хлопчика в чоловіка, повноправного члена общини. Юнака, котрий уже міг здобувати їжу та одружуватися, відводили в лісову гущавину, де заздалегідь будувалася хижка.

Там жорстокими випробуваннями перевірялися його мужність, сміливість, стійкість, витривалість. Слабкодухі та фізично не підготовлені вмирали.

Таким чином плем'я проводило своєрідний внутрішній добір, забезпечуючи собі виживання у складних умовах тогочасного життя. Вважалося, що лісова хатина збудована так, що вхід її обернено не лише до лісової хащі, а й до «того світу». Щоб не втрапити до нього передчасно, слід було повернути хатку в інший бік. Ось так і з'явилася відома вам усім формула-за-кляття. З часом обряд забувся, а слова-замовляння, як відгомін тих давніх часів, зберегла казка. У старших класах на етапі підготовки до сприйняття твору вчитель застосовує інші форми роботи. Так, готуючись до вивчення текстів з яскраво вираженим антивоєнним пафосом (Г.

Бьолль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа... », Я. Гашек «Пригоди бравого вояка Швейка...», А. Ахматова «Реквієм», В. Некрасов «В окопах Сталінграда», Е. М.

Ремарк «На Західному фронті без змін» тощо), важливо підготувати учнів До сприйняття Творів цієї тематики. Старшокласники замислюються над вічними питаннями сенсу буття, місця людини в ньому, вимогами, які ставлять до себе та інших. Тому важливо, щоб переконливе емоційне слово вчителя навернуло юне серце до книжки, щоб у книжці шукали наші діти відповіді на свої запитання, шукали гідний орієнтир, взірець для наслідування. Ось яким може бути етап підготовки До Сприйняття твору про Велику Вітчизняну війну.

_{»crosslinked«}