Фразеологізм: його лексичне значення, функція в реченні й тексті

Фразеологізм: його лексичне значення, функція в реченні й текстефразеологизм можна замінити одним словом, наприклад: зарубати на носі - запам'ятати; як у воду дивитися - передбачати. Лексичне значення фразеологізму близько лексичному значенню одного слова
Як і слово, фразеологізм може мати синоніми й антоніми, наприклад, у фразеологізму тертий калач (у значенні «досвідчена людина») є фразеологізм-синонім стріляний горобець; у фразеологізму непочатий край (у значенні «багато») є фразеологізм-антонім раз-два й обчелся (у значенні «мало»).
Більша частина фразеологізмів відбиває історію Росії, звичаї предків, їхню роботу, наприклад, вираження бити баклуши в значенні «ледарювати» виникло на основі прямого значення «розколювати опецьок на баклуши (цурки) для виготовлення з них ложок, ополоників», тобто робити нескладне, неважке діло
Багато фразеологізмів народилися з пісень, казок, притч, прислів'їв російського народу, наприклад: добрий молодець, горючими слізьми обливатися, молочні ріки
Частина фразеологізмів пов'язана із професійним мовленням: через годину по чайній ложці - з медичної лексики; зійти зі сцени - з мовлення артистів. З'являлися фразеологізми/і в процесі запозичення. Усім відомі запозичені фразеологізми з Біблії, наприклад: блудний син, валаамова ослиця. Багато фразеологізмів прийшло з давньогрецької й давньоримської міфології: ахиллесова п'ята, прокрустово ложі. Багато цитат, крилаті слова із закордонної класичної літератури стали фразеологізмами, наприклад: бути або не бути (із трагедії В. Шекспіра «Гамлет»).
Фразеологізм характеризує всі сторони життя людини: відношення до праці (золоті руки, бити баклуши); відношення до інших людей (закадичний друг, ведмежа послуга); особисті достоїнства й недоліки (водити за ніс, задирати ніс, не втрачати голів).
У реченні фразеологізм є одним членом: підлягаючої, присудком, доповненням або обставиною - залежно від того, якою частиною мови він може бути замінений, наприклад, у реченні Хлопці працюють засукавши рукава фразеологізм засукавши рукава можна замінити прислівником добре (старанно). Отже, даний фразеологізм буде виконувати роль обставини образа дії
Фразеологізми зустрічаються в текстах художнього стилю: у російському фольклорі як прислів'я, приказки, крилаті слова (у ногах правди немає), у виреченнях літературних героїв (ставити крапки над і; золота середина), в афористичних фразах (свіже переказ, а віриться із працею - з комедії А. Грибоєдова «Горі від розуму»), у зворотах розмовного мовлення (у всю Іванівську, з гулькин ніс).
Фразеологізми надають мовленню образність, виразність, роблять її богаче, гарніше.