Гарін И. И. Пророки й поети. Гелдерлин. Диотима

тим більше, ніж сильніше б ти мене любила й чим сильніше була б моя любов у мінути просвітління.

Луїза була захопленням, Сюзетта Гонтар - небесною любов'ю.

ГЕЛЬДЕРЛИН НЕЙФЕРУ

багатство таїть ця скромна, тиха жінка! Велич і ніжність, веселощі й серйозність, граціозний жарт і високий сум, життя й розум, все це - зовні й внутрішньо - сполучається в божественній єдності.

Платоновский бенкет, сократовская любов, вся велич прийдешньої Диотими!

оман. Воно постійно керується цією голівкою мадонни. Мій розум учиться в неї, моя надірвана душа зм'якшується, просвітлюється в її умиротвореному спокої.

Сюзетта Гонтар, вона ж Диотима, вона ж Мелитта. Поет і мадонна були схожі один на одного - і не тільки внутрішньою красою, вищою моральною обдарованістю, духовною чистотою - вони зовні нагадували двойняшек, їх можна було прийняти за брата й сестру. Гельдерлин розбудив у ній не тільки люблячу жінку, він розбудив у ній велич духу. Він зробив її не просто головною героїнею свого мистецтва, але тої платоновской Диотимой, що на рівні із чоловіками бере участь у Бенкеті. Своїми руками він виліпив ту, котрої потім поклонявся все своє життя. І її смерть стала для нього, можливо, останньою краплею...

Ніхто сьогодні не сумнівається в чистоті їхніх відносин - і справа не в ригористической їхньої моралі, а у взаємній вишуканості почуттів, у презирстві до вульгарності адюльтера. таємні листи, Що Дійшли до нас, цієї жінки потрясають самовідданістю почуттів і тією зниклою тремтливістю, з якої, відмовляючись від любові, стурбовані не собою, а улюбленим. Вона знає, що нічого не буде, але хвилює її не це, а те, що станеться з людиною, змученою любов'ю. Може бути, вона єдина (хіба що ще Беттина?) розуміла, що це за громада - Гельдерлин, і, розуміючи, від кого відмовляється, єдина ж знала - якою ціною.

У його житті вона значила, швидше за все, більше, ніж Кароліна, Доротея й Беттина - самі блискучі жінки самих блискучих чоловіків, великих иенских романтиків. У неї не було інтелектуальності "пані Люцифер", як кликали дружину А. Шлегеля Кароліну, гостроти дружини Ф. Шлегеля Доротеи Фейт, прозорливості сестри Брента-Але й дружини Арнима Беттини, але в ній полягала та висока людяність, без якої всі ці якості холодіють.

Жінки великих німців ще чекають своєї години, свого другого народження. Сам феномен їхньої появи на світло ще вимагає свого дозволу: як, яким образом, чому трапилося, що найкрасивіших молодих геніїв одного міста оточили самі розумні жінки? Дружина Августа Шлегеля, що стала потім дружиною Шеллинга, була не просто предметом "культу Кароліни", але чудовим явищем культури й вищим її суддею. Кожне її слово вимагало інтерпретації, кожний жест - розшифровки. Влюциндеф. Шлегель писав, що Кароліна вміє відповідати на ще не задані питання, усе вгадати заздалегідь, що вона - музика, нова щораз. Її зауваження, її випадкова фраза, її обмовка дійсно значили занадто багато - більше, ніж вирок, - досить згадати її оцінку Марії Стюарт, її відношення до книжності й ту її життєву силу, що вона давала навколишньої.

Дружина Фрідріха Шлегеля Доротея по прозорливості й моці наснаги уступала Кароліні, але була бритвенно гостра, безпосередня й непереможна в суперечці. Героїня Люцинди, вона не убоялась ні людської поголоски, ні втрати багатства, коли, будучи вже матір'ю двох дітей, проміняла бездуховність берлінського банкіра на інтелектуальну повноводість будинку Шлегелей.

Беттина своїм геніальним жіночим розумом і жіночою інтуїцією вловлювала куди більше, ніж її знамениті чоловік і брат, а, бути може, - чим всі німецькі романтики разом узяті. У всякому разі, єдина з усіх вона не тільки не прогледіла Гельдерлина, але зуміла побачити його вже майже очами художників XX століття.

Придумане Ф. Шлегелем слово Festivalitat (фестивальность) щонайкраще характеризує ту духовну атмосферу, що створювали ці жінки. Культ Кароліни був культом духовної волі, інтелектуальної розкутості. Не знаю, ким були б ці жінки без романтиків, але ці романтики були б без цих жінок бідніше, блідіше, простіше.