Гиленсон Б. А.: Блейк Вільям (Коротка літературна енциклопедія)

- 12. VIII. 1827, там же) - англ. поет і художник. Син торговця. Працював учнем у гравера. Учився в Королівській академії (не закінчив). Був гравером, ілюстратором собств. произв. В 1783 вийшов перший сб. віршів Б. - "Поетичні начерки" ("Poetical sketches"), оптимистич. за духом, що опирається на нар. - пісенна творчість; у сб. виділяється своїм бунтарско-демократичним характером балада "Король Гвин". Б. привітав франц. бурж. революцію кінця 18 в. (незаконч. поема "Французька революція", 1791). Примикав до демократич. "Лондонському кореспондентському суспільству", був близький з У. Годвином і Т. Пейном. В 1803 залучався до суду за обвинуваченням у гос. зраді. В 90-е рр. Б. створив дві поетич. сб-ка: "Пісні безвинності" ("So), що прославляє радість життя, і як би його антитезу - "Пісні досвіду" ("So), перейнятий сутінковими настроями, відчуттям гострих життєвих конфліктів. Сб. "Прислів'я Ада" ("The proverbs of Hell", 1793) носить сатирич. характер і включає уїдливі парадокси, нерідко бунтарські й антицерк. по своїх мотивах, виконані думкою про вічний рух у світі. У своїх "Пророчих книгах" ("Prophetic books", 1789-1820), що складаються з поем "Книга Тель" (1789), "Шлюб Неба й Ада" (1793), "Бачення дочок Альбіону" (1793), "Америка" (1793), "Перша книга Юрайзена" (1794), "Книга Ахании" (1795), "Пісня Лоса" (1795), "Мільтон" (1808), "Єрусалим" ( 1804-20) Б., продовжуючи традиції Дж. Мільтона, відбив події франц. революції кінця 18 в., а також амер. війни за незалежність. Б. використовує при цьому мифологич. і біблійні образи, але в той же час у нього багато нового й за формою й по змісту. У віршах Б. постійно виникають картини "індустріального пекла", у до-рих переломлюється своєрідне подання автора про промисловий переворот.)- явище, перехідне від просвітительства до революц. романтизму. Не вірячи більше в силу розуму, здатного позбавити людство від страждань, і передбачаючи Дж. Г. Байрона й П. Б. Шеллі, Б. жагуче протестує проти гноблення особистості, славить тираноборчество, мріючи про настання в майбутньому "золотого століття", "земного раю". Мистецтв. метод Б. різнорідний і суперечливий: поряд з ясними образами - мрячна й розпливчаста символіка, вигадлива фантастика, із працею алегорії, що піддаються розшифровці. Б. став популярний із сірий. 19 в. завдяки прерафаелитам, що воспринимали його як свого попередника. Совр. бурж. літ-ведення намагається представити Б. як визионера, містика й чи ледве не предтечу декадансу. Передова англ. критика й рад. літ-ведення розглядають волелюбність і демократизм у творчості Б., що нерідко проявляються в условно-символич. формі, як основну тенденцію в шуканнях поета. За рішенням Всесвітньої Ради Миру в 1957 відзначалося 200-летие від дня народження Б.

Соч.: Complete writi) літератури, т. 1, вип. 2, М., 1945; Елистратова А. А., Спадщина англійського романтизму й сучасність, М., 1960; Некрасова Е., Вільям Блейк, М., 1960.

Б. А. Гиленсон.

Материалы по теме: