І. Франко «Захар Беркут». Характеристика образу Тугара Вовка

Бегадир Бурунда. 2.2.1. Цитатна характеристика. • «...Один із начальників монгольських, мужчина величезного росту Й геркулесової будови тіла, з лицем темно-оливкової барви, одітий степового тигра, що все разом аж надто свідчило про його походження з туркоманського племені. Се був страшний, безтямно-сміливий і кровожадний войовник, суперник у славі з Кайданом. Монгольські загони, які він провадив, лишали по собі найстрашнішу руїну, найбільше число трупів, найширшу ріку пожеж. Він безмірно перевищав Пету своєю відвагою, перед його шатром кожного вечора було два рази більше свіжих голів, ніж перед шатром усякого іншого вояка». • Пета — «...радо пускав Бурунду на найнебезпечніші місця, держав його в запасі на найтяжчу, рішучу хвилю, немов непоборний залізний таран,— а тоді пускав його з відділом «кровавих туркоманів» довершувати побіди». • «Усе хитро ти говориш, щоб відвернути мій гнів, аби скинути з себе вину! Ти запровадив нас сюди, ти мусиш і вивести нас, і то зараз завтра, без страти часу й людей!.. Так мусить статись, або горе тобі!» (Бурунда — Т. Вовку) • «...Довгу хвилю Бурунда стояв на місці, рвучи собі волосся і видаючи з горла страшні, без зв’язні окрики на вид загибелі свого війська». • «Бурунда німий, синій з натуги і злості, зирнув довкола по долині». • «І що найдужче мене лютить, так се те, що погинемо без бою, без слави, мов коти, кинені в ставок!» • «Бурунда, побачивши ворогів і таке їх воювання, аж зубами заскреготав і за зброю вхопився, але його гнів був даремний...» «Приходилось завзятому бегадирові без діла стояти по груди в воді і дивитися, як тухольці становище за становищем розбивали останки монгольської сили». • «Кажи їм, що, коли хтять мати сього раба живого між собою, нехай дарують нам життя і пустять свободно!» • «Е, що нам так довго ждати! Раз мати родила, раз і гинути прийдеться. Але поперед мене гинь ти, рабе поганий!» 2.2.2. Бесіда за питаннями. • Хто такий Бурунда? • В чому виявилася жорстокість цього загарбника? • Як бегадир ставився до підлеглих, Т. Вовка, Максима? • Доведіть, що Бурунда — вольова, цілеспрямована людина. • Чому Бурунда зі своїм військом не зміг перемогти тухольців? • Яким чином бегадир був готовий до смерті? • Чим, на ваш погляд, закінчився б твір, якщо Бурунда залишився б живим? 2.2.3. Орієнтовний план-характеристика Бурунди. 1) Бурунда — бегадир — керівник монгольського відділу. 2) Портрет героя. 3) Риси характеру: а) егоїстичний; б) жорстокий; в) зарозумілий; г) підступний; Д) брехливий; е) цілеспрямований; є) вольовий. 4) Бурунда — герой ворожого табору. 2.3. Пета, монгольське військо. 2.3.1. Цитатна характеристика. Додатковий матеріал. 2.3.1.1. Пета. • «Головний начальник сього відділу, чоловік літ коло сорока, тип монгола: невеличкий, повертливий, з хитро мигаючими, малими, мов мишачими, очима». • «У нас, коли дрібні ватажки хотіли бунтувати проти великого Чінгісхана, то той згромадив їх до свого аула і, окруживши аул своїми вірними синами, велів настановити вісімдесят великих кітлів на грані і налити їх водою, а коли вода закипіла, то, не розбираючи нічиєї вини, велів у кожний котел вкинути по два бунтівники і варити їх так довго, поки тіло зовсім не відкипало від кості. Тоді велів повиймати голі кістяки з котлів, посадити їх на коней і повідвозити до підвладних їм племен, щоб ті на примірі своїх ватажків училися послуху й покори великому Чінгісханові». 2.3.1.2. Монгольське військо. • «Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну, щоб на довгі віки в самім корені підтяти її силу, розбите її народне життя». • «Монгольське військо стояло довгими рядами, по кістки в воді, сумне, безрадне». • Бурунда: «Що ви, мужі чи коти, що так боїтеся тих кількох крапель води? Чи такі ж то ріки перебували ми? Що сей потік проти Яїка, і Волги, і Дону, і Дніпра? Не бійтеся, вода по кістки не здужає затопити вас! Далі до вивозу!.. Не дбаймо на страти! Побіда мусить бути наша!» • «Тут і там, мов чорні острови, виднілися з води купи монголів. Ані сліду якого-будь військового порядку не було вже між ними. Мов полова, розсіяна з купи буйним вітром, так розсіялась їх сила по долині, борючись із хвилями, десь-кудись з трудом прямуючи, кричачи і проклинаючи». 2.3.2. Бесіда за питаннями. • Якої шкоди завдавали монголи Русі? В чому виявлялась їх жорстокість? • Що допомагало монгольському війську час від часу отримувати перемогу? • Для чого загарбники вирушили у похід через Тухлю? • У зв’язку з чим стрімкий рух монголів був призупинений? Як вони реагували на це? • Чи була закономірною поразка монголів у тухольській кот
ловині? • Порівняйте опис монголо-татарських поневолювачів на початку твору і наприкінці. Зробіть висновок. 3. Опрацювання ідейно-художнього змісту VII розділу повісті 3.1. Виразне читання окремих частин розділу. 3.2. Тема: зображення ретельної підготовки тухольців до боротьби з татарами. 3.3. Ідея: возвеличення любові до рідного краю, прагнення захистити його від будь-якого ворога. 3.4. Основна думка: та людина, яка здатна пожертвувати своєю дитиною заради спільної мети,— варта великої шани і поваги народу рідного краю. 3.5. Композиція. Експозиція: шлях Т. Вовка до тухольців для укладання умови про можливість мирного переходу Карпат монголами. Зав’язка: відмова тухольської громади на пропозицію Т. Вовка. Кульмінація: З. Беркут жертвує життям свого сина в інтересах тухольців. Розв’язка: тухольці за допомогою Сторожа перекривають воду, готують МетаВки до бою. 3.6.

Сюжет. Т. Вовк йде до тухольців на переговори. Боярин пропонує їм без бою пропустити монголів через Карпати в обмін на полоненого Максима.

Після невеликої ради З. Беркут висловив її рішення боярину: «міняти одного хлопця за руїну наших сусідів се була б ганьба, була б зрада».

Громада вирішує загатити воду за допомогою Сторожа, щоб потім її використати як зброю проти ворога. З. Беркут надав команду готуватися до бою, для цього почали налагоджуватися МетаВки. 3.7. Бесіда за питаннями. • Чим був стурбований Т. Вовк, почувши стукіт сокир тухольців уночі?

• Про що відбулася розмова між тухольськими охоронцями і боярином? • Які особливості мала МетаВка? («...Прийнялися з сильного букового пня витісувати щось на подобу величезної ложки, котра держаком мала бути встромлена в грубу, сильно скручену линву, нап’яту між стовпиками передніх воротець і скручувану чимраз сильніше при помочі двох корб, прироблених до стовпків. А в широку жолобину на другім кінці мало вкладатися каміння; пружність скрученої ужви мала кидати те каміння з ложки далеко на монголів») • Що подумав Т. Вовк, коли побачив, як тухольці майстрували МетаВки?

(«Ну, гарячо прийдеться нашим монголам під такими посудинами здобувати собі вихід із сеї ями!») • Якої віри дотримувалися тухольці? Про яку нову релігію згадується у творі? • Про що саме зазначено у творі про життя святих Лади і Діда? («...Перший чоловік Дід та його жінка Лада») • Про які легенди розповів З. Беркут старцям, сидячи на поляні біля вогню? («...Оповідав про діла Дажбога, про побіди Світовида, про те, як три святі голуби Дажбог, Світовид і Перун створили землю з піскового зерна, як Дажбог три дні шукав на дні безодні, поки знайшов три зеренця: одно зерно пшениці, друге жита, а третє ячменю, і дарував їх першому чоловікові Дідові та його жінці Ладі; як Перун дарував їм іскру огню, а Світовид — волосинку, з котрої за його благословенством зробилася корова й пастух, що його назвали Волосом.

І далі розповідав Захар про життя перших людей, про великий потоп, від якого люди ховалися в горах і печерах, про старих велетнів і їх царя, тухольського Сторожа, що розгатив тухольське озеро») • Для чого Т. Вовк прийшов до страців? Чим боярин погрожував тухольцям? («...Розваліть свої засіки і пустіть монгольську силу з вашої долини, а в заміну за те він готов віддати вам вашого полонечника живого і здорового.

Опір ваш даремний... У противнім разі, розуміється, його жде неохибна смерть, і то серед страшних мук, а вас жде кривава різанина, в якій, помимо всяких способів, ви мусите бути побиті») • Чим пояснив З. Беркут своє рішення, яке стосувалося долі його сина? («Коли б про нього справді йшло діло, то я сказав би вам: «Я не маю сина, мій син погиб у бою». Але тут діло йде про наших сусідів, верховинців і загірян, котрі спустилися на нашу оборону і тепер мусили б усі неприготовані погинути від монголів. Для того я говорю вам: не дбайте про мого сина, а рішайте так, як би він був уже в гробі!») • В чому виявилася підступність боярина на прохання Мирослави залишитися серед тухольців?

(«Дурна дівчино, не пора ще мені! Ще не вся надія монголів пропала. Треба користати з того, що в руках. Але коли б там не повелося...

») • Опишіть, як тухольці готувалися до бою з монголами. • З якою молитвою звернувся З.

Беркут до Сторожа перед боєм? («Зломи другий раз погану силу так, як зломив її перший раз, коли могутньою рукою розбив сесю кам’яну стіну, і дав водам протоку, і дарував людям отсю прекрасну долину! Загати її тепер назад, нехай згине горда ворожа сила, що тепер знущається над нами!») • Чому З.

Беркут був упевнений у перемозі тухольців над ворогом? 4. Робота над змістом VIII розділу повісті. 4.1.

Страницы: 1 2 3 4

Если вам понравилось готовое домашнее задание по литературе по теме: І. Франко «Захар Беркут». Характеристика образу Тугара Вовка мы скажем спасибо, если вы разместите ссылку в вашей социальной сети.

Тематические работы

  • Романтичний пафос «Пісні про сокола»
  • Твір по літературі: Романтичний пафос «Пісні про сокола» "Шаленості хоробрих поїсти ми славу! Шаленість хоробрих - от мудрість життя!" М. Горький Оповідання Максима Горького "Пісня про Сокола" написаний по великих канонах романтизму. Темна й сира ущелина, цілком романтичний пейзаж, невідомо де й коли відбувається дія. Відважний Сокіл тужить за небом, коли йому
  • Аналіз вірша А. С. Пушкіна «До портрета Жуковського» До портрета Жуковського Пушкін А. З
  • Аналіз вірша А. С. Пушкіна «До портрета Жуковського» А. С. Пушкін написав вірш «До портрета Жуковського» у травні 1818 року. Воно присвячено В. А. Жуковському. Приводом для створення цього вірша послужила поява портрета Жуковського роботи Кипренского (гравірований Вендрамини). Вірш неодноразово передруковувався при житті Пушкіна. Автор у цьому вірші пише не
  • Казка про підручник
  • Казка про підручник Жив-Був підручник. Був він не новий, а досить потертий. По ньому займалися хлопці старанні, обертали в обкладинку, не малювали на сторінках. А підручник на подяку відкривав свої таємниці, допомагав школярам учитися й одержувати гарні оцінки Але потім почалася смуга невдачі. Потрапив він у руки, які не берегли його,
  • Образ Челкаша в оповіданні Горького “Челкаш” Челкаш Горький М
  • Образ Челкаша в оповіданні Горького "Челкаш" Челкаш... Жебрак. Він ходив босим, у старих, витертих штанях, без шапки, у брудній ситцевій сорочці, з розірваним коміром. Він був людиною нікому не потрібним, у нього не було друзів, грубо говорячи, він був покидьком суспільства. Його не цікавило завтра, він жив сьогоднішнім днем: "Аби
  • Самопізнання головного героя в романі “Місто”
  • «Місто» Валер'яна Підмогильного - роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця й оптимізму переможеного. В. Підмогильний намагався зрозуміти, хто є людина в місті, яку її місце в житті, для чого вона живе, він прагнув осмислити її ідеали, ціннісні орієнтації. Автор хотів поставити людину перед
Размещено в разделе: Русский язык

Литература в школе

Образы помещиков и...

Никакие неудачи не могут сломить его жажду наживы. И всякий раз, совершая неблаговидные поступки, ...

Критическое изображение армейского...

ДействиеЖизни,Офицеры стараются придумать для себя какое-то побочное занятие. Для большинства это, конечно, пьянство и ...

Теркин — кто...

"Теркин — кто же он такой?Художественная литература периода Великой Отечественной войны имеет ряд характерных ...

«Живая жизнь» В....

С. Есенин Более 20 лет прошло со дня смерти Владимира Семеновича Высоцкого. Теперь ...

Человек на войне...

Василь Быков - один из виднейших отечественных писателей, который на протяжении долгих лет творческой ...


Самое читаемое

Учителям, школьникам и...

Verlibr.com содержит тесты по русскому языку и разделы по истории русской письменности. Поэтические загадки, ...

Уроки жизни в...

Уроки жизни в сказке К. Г. Паустовского «Теплый хлеб» Цель: заинтересовать биографией ...

Тема життя й...

Тема життя й смерті в романі Л. Н. Толстого «Війна й мир» Однієї із самих ...

Любов і дружба...

мета: продовжити читання казки, розкрити поняття «любов» і «дружба», порівняти, як їх розуміють герої ...

Головні життєві цінності...

Мета: з’ясувати, які життєві цінності вважає головними автор казки; провести літературні паралелі; засвоїти терміни ...

Літературознавство й лінгвістика

Гарна книга - та, у якій автор говорить те, що повинне, не говорить того, ...

Текст як поняття...

Немає слова, що було б так замашисто, жваво, так виривалося б з-під самого серця, ...

Автор и идейно-смысловая...

Глаза читателя более строгие судьи, чем уши слушателя. Вольтер Автор и идейно-смысловая сторона искусства ...