Інтелігенти-Дворяни в романі И. С. Тургенєва «Батьки й діти»
Твір по літературі: Інтелігенти-Дворяни в романі И. С. Тургенєва «Батьки й діти»
От ви поважаєте себе й сидите сложа руки. И. С. Тургенєв Дія роману И. С. Тургенєва «Батьки й діти» ставиться до 1859 року, а роботу над ним письменник завершив в 1861 році. Час дії й створення роману розділяють лише два роки. Те була одна з напряженнейших епох російської історії. Наприкінці 1850-х років вся країна жила в умовах революційної ситуації, під знаком близького крутого повороту в долі народу й суспільства - звільнення, що насувається, селян. Знову, у який раз, Росія «піднімалася дибки» над невідомою прірвою, і майбутнє її для одних опромінювалося надією, для інших мерхнуло в жаху невідомості. Скасування кріпосного права було проголошено в лютому 1861 року. Це подія - грандіозне за своїм значенням. Однак реформа не тільки не вирішила соціальної й політичної проблеми, але поставила перед суспільством нові, не менш болючі питання. (Селяни були звільнені без землі, вони могли неї викупити.) У такі переломні моменти особливо гостро, болісно, а часом і грізно дає про себе знати конфлікт поколінь. І не можна було це зробити точніше, ніж И. С. Тургенєв у романі «Батьки й діти». Але перш ніж почати розмова про Базарове, про «дітей», звернемося по старшинству до покоління «батьків». Батьки. Дворяни. Переважна тема всієї російської літератури першої половини XIX століття. З яких тільки сторін не зображували дворянське життя! Які суперечки не породжувала вона! Тепер, у нову епоху, Тургенєв, завжди особливо чуйний до всіх змін соціального життя Росії, із суворою правотою виніс нещадний обвинувальний вирок поколінню «батьків», затверджуючи думку про розкладання, виродження, суспільну неспроможність дворянства. «Вся моя повість спрямована проти дворян як передового класу»,- писав він поетам К. К. Случевскому. Ця ідея в романі насамперед пов'язана з образами братів Миколою Петровичем і Павлом Петровичем Кірсановими. Потрібно помітити, що письменник вибрав для її доказу спосіб дуже простій. Так, брати Кірсанови - люди, цілком гідні поваги або хоча б симпатії з боку читача, і на перший погляд ні про яке виродження тут і мовлення бути не може. Але автор свідомо розкриває свою думку на прикладі кращих і достойнейших представників дворянства. За зовнішньою привабливістю Кірсанових - «слабість і млявість», повна їхня непридатність до життя. «Якщо вершки так погані, що ж молоко?» Розвиток образів Миколи Петровича й Павла Петровича Кірсанових відбило в романі дві різні сторони єдиного процесу розкладання дворянського класу. Микола Петрович Кірсанов і вся його господарська діяльність - своєрідна ілюстрація економічної неспроможності дворянства. Протягом довгого періоду кріпосного права цей клас був поставлений у надзвичайний стан: дворяни фактично мали можливість і право не займатися ніякою працею й не піклуватися про завтрашній день. Засоби до існування й взагалі всі блага життя доставляли для них селяни. І от що тепер готується реформа прирікала дворян на тяжкі думи про шматок хліба, кликала до праці, нехай не фізичному, а розумовому. Дуже незабаром почує поміщик звернений до 1нього заклик (про це напише Н. А. Некрасов у поемі «Кому ia Русі жити добре»): Прокинься, поміщик заспаний! Вставай! - учися! трудися! Поміщик Оболт-Оболдуев, один з персонажів поеми, недо-[уменно відповідає: Трудися! Кому ви здумали Читати таку проповідь! Я не селянин-личакар - Я божиею милістю Російський дворянин! Той же Оболт-Оболдуев простодушно заявляє про своєму поні манії призначення дворянства (і так думали більшість): ...імен древнє, Достоїнство дворянське Підтримувати охотою, Бенкетами, усякою розкішшю И жити чужою працею... І все-таки самі далекоглядні з поміщиків у преддвери змін приймалися за нелегке для себе справа: вони починав хазяювати. До їхнього числа ставиться й Микола Петрович Кірсанов. Він «все робить, щоб не відстати від століття». Його «червоним» за це по всій губернії й величають. Він провів у своєму маєтку розмежування (розділ землі) із селянами, але ще до реформи заводить у себе господарство капіталістичного типу, використовує в роботі не кріпаків, а найманих робітників. Микола Петрович треба за всіма досягненнями сільськогосподарської науки, виписує новітні машини, але... «Недавно заведене на новий лад господарство скрипіло, як немазане колесо, тріскотіло, як домоделанная меблі із сирого дерева... Життя не дуже красиво складалася в Марьине, і хазяїнові доводилося погано. Турбота з реформи росли з кожним днем - турбота безрадісні, безглузді». По суті, автор «Батьків і дітей» пророчив той довгий і болісний процес «збідніння дворянства», що
