Композиційна стрункість роботи

При роботі над твором дуже важливо продумати його значеннєву цілісність, мовну связность і послідовність викладу думок. Композиція повинна відбивати логікові міркувань пишучого, а узагальнення різного рівня повинні бути зв'язані між собою й націлені на розкриття основної тези. Важливо пам'ятати про розподіл твору на значеннєві частини (абзаци). Дуже важливо, щоб мікротема усередині абзацу була розкрита. Абзаци повинні бути зв'язані між собою Чітко виражені нові рядки допоможуть відстежити структуру твору, логікові розвитку думки пишучого Наявність абзаців, виділених нових рядків - це культура оформлення твору.

При написанні твору не можна забувати й про логічні функції окремих речень. Кожне нове речення дає читачеві нову інформацію, міцно опираючись на вже відоме з попередні. Між реченнями є значеннєвий зв'язок, і кожне попереднє речення буквально диктує зміст наступні.

Так у мовленні здійснюється рух думки Традиційний твір будується за наступною схемою: вступ, основна частина, висновок. Важливими вимогами до композиції є вимоги домірності й связности всіх частин. Вступ і висновок повинні бути лаконічними й енергійними Вправа. Вашій увазі пропонуються можливі варіанти вступу й висновку. Прочитайте їх. Можливі варіанти змісту вступної частини 1. Роз'яснення термінів або понять, що входять у формулювання теми.

2. Міркування про актуальність проблеми, що піднімається авторами текстів. 3. Ліричне міркування, пов'язане із пропонованою темою. 4. Виклад думки передбачуваного опонента. 5. Питання, що допомагає вийти на основну проблему. 6. Цитата, що допомагає підійти до теми. 7. Аналіз можливих підходів, аспектів розгляду теми. Можливі варіанти змісту заключної частини 1. Висновок (стислий у кілька рядків підсумок усього міркування). 2. Висновок, симетричний вступу (відповідь на питання, поставлений на початку твору). 3. Цитата (яскрава цитата, що містить у собі суть проблеми твору). 4. Розширення теми, проблеми. Вихід у нову проблему, пов'язану з попередньої. Нове питання. 5. Відкритий фінал. Питання й завдання 1. Які вимоги пред'являються до вступу й висновку? 2. Які можливі варіанти вступу й висновку? 3. Продумайте варіанти вступів і висновків до творів по тезах вправ 17 і 18. Напишіть їх. Вправа. Прочитайте текст і варіанти вступів і висновків до твору по тезі: «Справжнє щастя для художника - щастя творення, можливість радувати творчістю інших». В 1508 році Мікеланджело Буонарроти підписав договір з татом Юлієм II. Італійський скульптор і художник зобов'язувався розписати плафон (потовк) Сікстинської капели. Так називається довга й висока залу в папському палаці у Ватикані. Щоб розписати стеля (висота залу 18 метрів), за вказівкою художника поставили лісу. Працювати на них він міг тільки лежачи. Протягом чотирьох років художник, лежачи на спині, розписував плафон. Фарби капали йому на особу, тіло нило, але, захоплений роботою, він нічого не зауважував. Мікеланджело працював із шаленством, забуваючи про сон і їжу. Працюючи лежачи, великий майстер зіпсував собі зір. Довгі роки через він міг розглядати предмети, лише піднявши їх над головою. Скільки технічних труднощів переборов Мікеланджело! Тільки що закінчив він одну фреску (розпис водяними фарбами по сирій штукатурці), як ця частина стелі стала покриватися цвіллю, що зіпсувала написане. Довелося всю роботу починати спочатку. Мікеланджело один розписав плафон площею більше 600 квадратних метрів. Лише його учень Кондиви допомагав йому. Це була праця титана, це був подвиг художника. За що б не брався Мікеланджело, він завжди працював з гарячністю, увлеченно, з головою поринаючи у свої грандіозні задуми. Коли йому потрібний був мармур для статуй, він разом з робітниками спускався в каменоломню й там протягом багатьох місяців добував його. Може бути, ти запитаєш: заради чого Мікеланджело всі дні свого життя віддавало такій шаленої, такий всепоглинаючій роботі? Уяви собі, що ми задали б таке питання самому Мікеланджело. Імовірно, він просто не зрозумів би нас. Він не міг жити інакше. Зміст всього його життя був у цій безперервній творчій праці. Він прагнув розкрити самого себе, свої думи, свої почуття у творах мистецтва, і була ще в цій несамовитій праці величезна радість для майстра - радість творення, щастя творити. Е.О. Каменева. Твоя палітра Вступу 1. Геній... Майстер... Художник... Що коштує за цими поняттями? Яке призначення генія? Напевно, на ці питання немає однозначної відповіді. Але можна відзначити головне: справжній майстер - це великий трудівник, що не тільки вміє бачити красу, але й умеющий її дарувати людям. 2. Коли читаєш оповідання про життя художників, письменників, мимоволі дивуєшся тому, з якою самовіддачею вони трудилися над своїми добутками. У творах мистецтва вони прагнули передати те, що їх хвилювало, радувало й засмучувало. Навіщо? А потім, щоб хвилювалися, радувалися й засмучувалися ті, заради кого вони творили. 3. Можливо, комусь фраза про те, що сенс життя майстри в постійній праці, у прагненні дарувати красу людям, здасться дивної. Дійсно, чому майстерність - це праця й прагнення дарувати що-небудь людям? Висновку 1. Саме тому справжня майстерність - це не тільки талант, дарована Богом, це й постійна титанічна праця, а головне - це величезне бажання донести до людей своє бачення миру, своє розуміння прекрасного. 2. І якщо ти випробовуєш захват, хвилювання, стикаючись із миром мистецтва, - радуйся, тому що ти щаслива людина, твоя душа співзвучна душі генія... майстри... художника. 3. В. Шукшин сказав: «Умієш радуватися - радуйся, умієш радувати - радуй». Думаю, що саме ці слова і є відповіддю на питання: «Заради чого творить майстер?». Питання й завдання 1. Використовуючи матеріали вправи 20, визначите, які види вступів і висновків пропонуються вашій увазі. 2. Визначите, яке вступ якому висновку відповідає? 3. Придумайте ваші варіанти вступу й висновку до твору по запропонованій тезі. 4. Прочитайте т