Конфлікт із козацтвом, або жан жак руссо й Л. Н. Толстой
Твір по літературі: Конфлікт із козацтвом, або жан жак руссо й Л. Н. Толстой
И всюди страсті фатальні,
И від доль захисту немає...
А. Пушкін
У сучасній Л. Н.Толстому літературній критиці й пізніше багато писалося про руссоизме повести "Козаки".
Оленин - лютий ненависник цивілізації й гарячий шанувальник усього "природного" - дійсно виглядає живим послідовником ідей Жан Жака Руссо. Замолоду сам Толстой боготворив женевського мислителя, носив на груди медальйон з його портретом, читав і перечитував його книги. У старості, згадуючи твору, що зробили на нього особливо сильне враження замолоду, Толстой назвав "Сповідь" і романи Руссо
' Однак не потрібно думати, що в повісті показана перевага козаків над Олениним. Це невірно. У конфлікті Оленина з козачим миром обидві сторони праві. Обидві затверджують себе: і епічно величний лад народного життя, покірний своєї традиції, і руйнуюча вся традиції, що жадібно прагне до нового, вічно не заспокоєний герой Толстого. Вони ще не сходяться, але обоє повинні існувати, щоб коли-небудь зійтися. У конфлікті між ними Толстой, вірний собі, підкреслює насамперед моральну сторону. Крім того, соціальні протиріччя тут не так важливі: козаки, що не знають поміщицького землеволодіння, живуть у постійній праці, але й у відносному достатку. Однак навіть і в цих умовах, коли соціальний антагонізм не грає істотної ролі, стіна нерозуміння залишається
Думки про самопожертву, про щастя, що полягає в тім, щоб робити добро іншим, ніде не були висловлені з такою силою почуття, як в "Козаках". Із всіх героїв Толстого, що прагнуть до морального самовдосконалення, Оленин - самий палкий, що беззвітно віддається молодому щиросердечному пориву й тому особливо чарівний. Імовірно, тому він найменш дидактичен. Той же порив молодих сил, що тяг його до самовдосконалення, дуже незабаром руйнує натхненно споруджені моральні теорії й веде до визнання іншої істини: "Хто щасливий, той і прав!" І він жадібно домагається цього щастя, хоча в глибині душі почуває, що воно для нього неможливо. Він їде зі станиці, відкинутий Мар'яною, далекий козацтву, але ще більш далекий від колишнього свого життя
Конфлікт головного героя зі своїм середовищем носить зовсім інший характер. Майже не показана в повісті, відкинута в самому її початку, це московське панське життя увесь час пам'ятні Оленину й пред'являє на нього свої права - те в співчутливих листах друзів, що бояться, як би він не здичавів у станиці й не женився на козачку, то у вульгарних радах приятеля Белецкого. У станиці Оленин з кожним днем почував себе "...більше й більше вільним і більше людиною", але "не міг забути себе й свого складного, негармонійного, виродливого минулого". Закони цього заперечува_ в "Козаках" миру точно визначені Брошкою: "У вас фальчь, одна всі фальчь". І Оленин, додає від себе автор, "занадто був згодний, що все було фальчь у тім світі, у якому він жив і в який вертався". Викриття цієї фальші в листі Оленина до приятеля, у розмовах з Белецким перейнято все тією же палкістю й непримиренністю молодого пориву
В "Козаках" зіткнення народної правди з панською неправдою пронизує все оповідання. "Робочий народ вуж піднімається після довгої зимової ночі і йде на роботи. А в панів еше вечір" - цей контраст, помічений автором на початку першого розділу, потім підтверджується міркуваннями лакея: "И чого переливають із порожнього в порожнє?" - і проходить через всю повість. В "Козаках" авторська точка зору дуже близька народному погляду на речі
Суду простого народу підлягає зрештою й Оленин. Він, щоправда, винуватий лише в тім, що мав нещастя народитися й виховуватися у дворянській "цивілізованій" середовищі. Однак, із крапки зренля творця "Козаків", це не тільки нещастя, але й провина. Героєм повести Оленин стає лише тому, що вирішує залишити середовище, що зробилося йому ненависної. Розглянувши її фальш, він уже ніколи не буде в ній шукати правду
Заголовок - "Козаки" - зовсім точно передає зміст і пафос добутку. Цікаво, що, вибираючи в ході роботи різні назви, Толстой, однак, жодного разу не зупинився на "Оленине".