Квитки (варіант 1) 8. Трагедія Ж. Расина «Андромаха»: джерело сюжету, конфлікт, система образів, психологізм

Квитки (варіант 1)
8. Трагедія Ж. Расина «Андромаха»: джерело сюжету, конфлікт, система образів, психологізм

"Андромаха": джерело сюжету,
конфлікт, система образів, психологізм. Джерело: Література Західної Європи 17 століття - "Фиваиди" насамперед масштабом моральної проблеми, органічною спаяністю різних елементів ідейної й художньої структури добутку. Основна драматична ситуація "Андромахи" почерпнута Расином з античних джерел - Еврипида, Сенеки, Вергілія. Але вона ж повертає нас до типової сюжетної схеми пасторальних романів, здавалося б, нескінченно далеких по своїх художніх принципах від строгої класичної трагедії: В "А" ідейним ядром виступає зіткнення розумного й морального початку в людині зі стихійною пристрастю, що влекет його до злочину й загибелі

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - особистість коштує поза страстями й над страстями, але як переможена цариця, бранка, вона виявляється мимо своєї волі залученої у вир чужих страстей, що грають її долею й долею її сина. Споконвічний конфлікт, на якому виросла французька класична трагедія, насамперед трагедія Корнеля, - конфлікт між розумом і пристрастю, почуттям і боргом - повністю переосмислюється в цій трагедії Расина, і в цьому вперше проявляється його внутрішнє вивільнення з пута традиції й зразків. Воля вибору, який володіли герої Корнеля, інакше - воля розумної волі приймати рішення й здійснювати його хоча б ценою життя, недоступна героям Расина: першим трьом з- за їхнього внутрішнього безсилля, приреченості перед особою власної пристрасті; А - з- за її зовнішнього безправ'я й приреченості перед чужою безжалісною й деспотичною волею. Альтернатива, що коштує перед Андромахой, - змінити пам'яті чоловіка, ставши дружиною вбивці всієї її сім'ї, або принести в жертву єдиного сина - не має розумного й морального рішення. І коли А таке рішення знаходить - у самогубстві в шлюбного вівтаря, те це не просто героїчна відмова від життя в ім'я високого боргу. Це моральний компроміс, побудований на подвійному змісті її шлюбної обітниці, - адже шлюб, яким буде куплене життя її сина, фактично не відбудеться

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - занадто пізно. І навіть благополучна для головної героїні розв'язка "А" не тільки в цій невідповідності вчинків героїв і їхніх результатів. Така ж невідповідність існує й між учинками й зовнішнім положенням героїв. Свідомість глядачів XVII в. було виховано на стійких стереотипах поводження, закріплених етикетом і, що ототожнюються з універсальними законами розуму. Герої "А" на кожному кроці порушують ці стереотипи, і в цьому також проявляється сила їхньої пристрасті, що охопила. Пирр не просто байдужіє до Гермионе, але веде з нею неварту гру, розраховану на те, щоб зломити опір А. Гермиона, замість того щоб із презирством відкинути Пирра й тим самим дотримати свого достоїнства й честь, готова прийняти його, навіть знаючи про його любов до троянке. Орест, вместотого щоб чесно виконати свою місію посла, робить всі, щоб вона не увінчалася успіхом

Розум присутній у трагедії як здатність героїв усвідомлювати й аналізувати свої почуття й учинки й в остаточному підсумку виносити самим собі вирок, інакше, говорячи словами Паскаля, як усвідомлення своєї слабості. Герої "А" відступають від моральної норми не тому, що не усвідомлять її, а тому, що не має сил піднятися до цієї норми, поборовши обуревающие їх страсті