RusLit – русский язык и литература в школе
Лучшие методики преподавания русского языка для учителей в школе и готовые литературные работы школьникам
RusLit – русский язык и литература  в школе
Navigation
  • Русский язык
    • Пунктуация
  • Литература
    • Литературный процесс
    • Литература и текст
    • Теория литературы
  • Контакты
Вы здесь: Главная › Орфография › «Мемуари» кардинала де Реца Третя частина (3)

«Мемуари» кардинала де Реца Третя частина (3)

«Мемуари» кардинала де Реца
Третя частина (3)

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - татом свого закадичного друга, умнейшего доминиканца Фиоренцолу, чиї пороки були те саме що пороки самого Гримальди. Ми вирішили, уміло скориставшись побоюваннями Монтальто, непримітно схилити його на користь Киджи. Старий кардинал Медичи, людина рідкої лагідності, щодня з полудня нудилася, утомившись від тривалого конклаву й від шаленства племінника свого, Джанкарло, що часом не щадив і власного дядька. Я був у найкращих відносинах зі старим, так що кардинал Джанкарло навіть ревнував його до мене; старий удостоїв мене своєї дружби особливо тому, що, будучи по природі людиною щирим, оцінив те, як я тримав себе з ним. Я відкрито говорив про своєму до нього повазі й не пропускав нагоди зробити йому всі його знаки. Але не преминув, однак, розповісти йому про свої зобов'язання відносно кардинала Барберини й "Ескадрону". Відвертість моя йому сподобалася, і подальше показало, що вона принесла мені більше користі, ніж могли принести будь-які хитрування. Я ретельно обхаживал його, почуваючи, що незабаром він зм'якшиться відносно кардинала Барберини, що був у сварці з усім сімейством Медичи, і повірить, що кардинал Киджи зовсім не настільки небезпечний, як йому намагаються вселити. Як бачите, ми вжили заходів і у відношенні Іспанії, і у відношенні Тоскани, хоча остання думала, що ми не діємо, тому що ще не прийшла настав час розкрити наші карти. Не упускали ми з виду й Франції, чия протидія Киджи було ще більш голосну й рішучим, ніж протидію інших. Племінник Сервьена, Лионн, всім і кожному атестував Киджи педантом, дивуючись, як взагалі той міг виявитися серед претендентів на папський престол. Кардинал Гримальди, що не поладив з Киджи ще в ту пору, коли обоє вони виправляли посади при дворі тата, відкрито повторював, що всього його достоїнства вимишленни. Кардинал д'есте, брат герцога Моденского, не міг не побоюватися обрання людини, що відрізняється безкорисливістю й твердістю двома якостями, яких італійські князі єдино бояться впапе.

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - перешкодою; я сказав "слабка" і "бути може", тому що французька партія й справді не грала помітної ролі в цьому конклаві, так що ми могли розраховувати, та й впрямь розраховували, що тата вдасться обрати навіть проти її волі. Справа була не в тім, що партія ця нараховувала мало членів, їх було досить, і притім людей обдарованих. Її духовний піклувальник д'есте, що втрачав у думці людей з- за неосвіченості свого розуму й неясності своїх мовлень, відшкодовував, однак, ці недоліки високим походженням, марнотратністю й хоробрістю. Гримальди, що завжди славився своєю енергією, до того ж вигідно відрізнявся від інших кардиналів французької партії, що трималися з незмінною підлесливістю, величною своєю звичкою, що піднімало його над ними в очах навколишніх. Бики, спритний і вмілий у справах, по заслугах займав у цій партії видне місце. Кардинал Антонио славився своєю щедрістю, кардинал Орсини своєю родовитістю. У силу численних цих обставин французьку партію не можна було не взяти до уваги. Але, незважаючи на це, вона ледь не втратила своє значення, тому що до всіх перерахованих обставин домішувалися інші, які досить їй шкодили. Гримальди, що ненавидів Мазарини так само, як той ненавидів його самого, перебував у ледарстві, тим більше що думав, і притім справедливо, що Лионн, присвячений у таємниці зовнішньої політики двору, не довіряє йому їх. Д'есте, що, незважаючи на всю свою хоробрість, тріпотів від страху, тому що маркіз де Карасена в цей самий час вторгся в герцогство Моденское з усією миланской армією [19], заважав Гримальди з усією рішучістю діяти проти Іспанії. Я вже говорив вам, що Медичи не поривали дружби з Орсини. Антонио не відрізнявся ні розумом, ні енергією, і до того ж відомо було, що в глибині душі він майже вже поступився кардиналові Барберини, що аж ніяк не користувався прихильністю французького двору. Лионн не міг повністю довірятися кардиналові Антонио, тому що не міг бути впевнений, що Барберини, сьогодні підтримуючий бажаного Франції Сакетти, завтра не стане підтримувати кого- те іншого, їй неугодного; по цій же причині Лионн не міг цілком покластися на кардинала д'есте, тому що було відомо, що той незмінно робить велику повагу кардиналові Барберини, як у силу давньої їхньої дружби, так і тому, що герцогиня Моденская доводиться тому племінницею. Кардинала Бики Мазарини не любив, уважаючи, що той занадто хитрий і до того ж терпіти його не може, що було правдою. Всі ці подробиці розсіють ваше здивування, чому партія, що підтримує могутній, що благоденствує трон, не мала того впливу, яке повинна була б мати в подібних обставинах. Здивування ваше розсіється тим скоріше, коли ви згадаєте про головну пружину, що пускала в хід всі інші, настільки погано одна з іншої приголосні або, краще сказати, настільки сильно розстроєні пружини, які я вам тільки що описався

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - у відкритому зв'язку із чужою дружиною. З тих пор він одержав в Італії якусь посаду, що мала стосунок до справ Парми [20]; посада ця була, однак, занадто дрібної, щоб він міг єдиним духом піднестися з її на посаду в Римі, та й досвід у нього був занадто вбогий, щоб коштувало довірити йому керувати конклавом без сумніву, самим мудрованим із всіх можливих справ. Але такого роду помилки дуже часто роблять держави процвітаючі, тому що бездарність осіб, ними вживаних, часто викупляється повагою, що вселяє всім їхній володар. Жодне королівство не покладалося так на цю повагу, як Франція в пору правління кардинала Мазарини. Тим часом подібна гра рискованна, і Франції довелося в цьому переконатися в обставинах, про які мова йде. Лионн не володів ні достоїнством, ні даруваннями, потребними для того, щоб підтримувати в рівновазі пружини, що розладналися. Ми зрозуміли це дуже незабаром і використовували у своїх метах

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - Орсини за таку копійчану ціну, що я, мабуть, не стану називати її, щоб не посоромити честі пурпуру. Далі ви побачите, що ще більш спритно ми скористалися ворожістю до Лионну кардинала Бики, щоб ще сильніше розрізнити ряди французької партії. Але хоча ця партія була більше всіх нам ворожа, не її побоювалися ми найбільше, і тому міри, узяті проти її, ми підкоряли діям, які вживали у відношенні двох інших супротивників, із чиєї сторони справедливо думали зустріти опір більше завзяте

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - йому неприхильність. Я сказав "непомітно", і в цьому й впрямь полягала для нас самі головні труднощі, тому що якби в Барберини зародилася хоч найменша підозра щодо нехай навіть віддаленої нашої надії обрати Киджи, він вислизнув би від нас, тому що, при всіх незлічимих своїх достоїнствах, людина цей схильний до самих несподіваних примх і, звичайно, не преминув би уявити, що ми обманюємо його у відношенні Сакетти. І от отут мені представився випадок захопитися прямодушністю, прозорливістю й невтомністю "Ескадрону", і особливо кардинала Аццолини, що виявився самим з нас діяльним. Жодного його вчинку у відношенні Барберини й Сакетти не засудила б і сама стругаючи мораль. Упевнені в тім, що всі наші старання обрати Сакетти зрештою однаково виявляться марними, ми не випустили з уваги нічого, що могло б усунути протидію Франції, Іспанії, Флоренції й навіть самого Барберини обранню Киджи, коли настане час його запропонувати. Розуміючи, що, якщо Барберини розгадає наш задум, він перестане нам довіряти, ми так ретельно й успішно приховували наші наміри, що він довідався про їх тільки від нас самих і тоді, коли ми порахували потрібним йому про їх повідомити. Але оскільки ми мали потребу в ньому більш, ніж у кому- або іншому, тому що в ньому ми черпали головну нашу силу, самим важким для нас було, перш ніж приступитися до подальших дій, усунути можливі перешкоди нашому задуму з боку власної його партії

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - майбутній тата оберуть не із числа кардиналів, що користуються його заступництвом, це покриє його найбільшою ганьбою. Усе намагалися його в цьому переконати, і кожний мав на увазі схилити його на свою сторону. Джинетти думав, що давня прихильність його до сім'ї Барберини дає йому право бути предпочтенним іншим. Чеккини не сумнівався, що заслужив цю перевагу своїми достоїнствами. Рапаччоли, хоча йому був усього сорок один рік або деяким більше в точності не пам'ятаю, уявляв, що його благочестя, дарування й слабке здоров'я можуть, і притім без праці, доставити йому тіару; Фиоренцола тішився тим, що малювало йому буйна уява Гримальди, а той по натурі своєї охоче вірив усьому, чому хотів вірити. Ті, кому не доводилося брати участь у конклавах, і уявити собі не можуть, якими незбутніми надіями пестять себе люди, зарящиеся на папський престол, недарма говорять про rabbia papale (одержимості тіарою, букв.: папський сказ (ит.).).

Материалы по теме:

  • «Мемуари» кардинала де Реца Друга частина (18)«Мемуари» кардинала де Реца Друга частина (18)
  • Вл. А. Луків. Закордонна література. Практикум. Заняття 3. Трагедія У. Шекспіра «Гамлет»Вл. А. Луків. Закордонна література. Практикум. Заняття 3. Трагедія У. Шекспіра «Гамлет»
  • Михальская Н. П., Анікін Г. В.: Історія англійської літератури Томас Гарди (Thomas Hardy, 1840-1928)Михальская Н. П., Анікін Г. В.: Історія англійської літератури Томас Гарди (Thomas Hardy, 1840-1928)
  • Тихонова О. В.: Історія закордонної літератури XVII — XVIII вв. Тематичний план курсуТихонова О. В.: Історія закордонної літератури XVII — XVIII вв. Тематичний план курсу
  • Квитки (варіант 1) 6. Трагедія П. Корнеля «Сид»: джерело сюжету, сутність конфлікту, система образів, ідейне значення фіналу. Полеміка навколо п’єсиКвитки (варіант 1) 6. Трагедія П. Корнеля «Сид»: джерело сюжету, сутність конфлікту, система образів, ідейне значення фіналу. Полеміка навколо п’єси
  • Вл. А. Луків. Закордонна література. Практикум. Теоретичний розділВл. А. Луків. Закордонна література. Практикум. Теоретичний розділ

Pages: 1 2

Рубрики

  • Литература
  • Литература для учащихся
  • Литература и текст
  • Литературный процесс
  • Методика
  • Морфемика
  • Морфология
  • Орфография
  • Программы, пособия
  • Пунктуация
  • Рефераты
  • Русский язык
  • Русский язык для учащихся
  • Словообразование
  • Сочинения
  • Теория литературы
  • Тестирование
  • Учебные программы
  • Фонетика
  • Фонология

Новые сочинения

  • Смешное и трагическое в комедии Д. И. Фонвизина Недоросль
  • Б. Л. Пастернак Доктор Живаго
  • Мертвые души в поэме Гоголя
  • Порок под личиной добродетели
  • СЮЖЕТНО-КОМПОЗИЦИОННОЕ СВОЕОБРАЗИЕ РОМАНА БУЛГАКОВА МАСТЕР И МАРГАРИТА

© 2021 RusLit – русский язык и литература в школе