Михалков С. В. — біографія

Михалков С. В.Михалков Сергій Володимирович
(р. 1913), поет, драматург.
Народився 27 лютого (12 березня н.с.) у Москві в сім'ї що служить, "одного із зачинателів радянського промислового птахівництва".
Батько прищепив синові любов до російської літератури, познайомив з віршами В. Маяковського, Д. Бєдного, С. Єсеніна, вплив поезії яких позначилося на дитячому і юнацькому поетичному досвідах юного Михалкова.
Шкільні роки провів у Пятигорске, закінчивши в 1930 середню школу.
Перший вірш Михалкова "Дорога" було надруковано в журналі "На підйомі" (Ростову-на^-Дону) в 1928. У цьому ж
року був зарахований в авторський актив Терской асоціації пролетарських письменників (ТАПП), і його вірші часто друкувалися на сторінках пятигорской газети "Терек".
В 1930 переїжджає в Москву й протягом трьох років працює чорноробом на Москворецкой ткацько-оздоблювальній фабриці. Брав участь у геологорозвідувальній експедиції в Східний Казахстан і на Волгу. Вірші Михалкова всі частіше публікувалися в столичній пресі, передавалися по радіо. З 1933 з'явилася можливість жити тільки на літературний заробіток. Належав до об'єднання молодих письменників при журналі "Вогник".
В 1935 - 37 учився в Літературному інституті ім. М. Горького.
В 1935 у журналі "Піонер" Михалков опублікував вірш для дітей "Три громадяни". За ним пішли інші дитячі вірші: "Веселий турист", "Упертий Фома", "Ми із приятелем", "Дядько Степу", що ввійшли в першу книгу віршів С. Михалкова (1936). Знайомство, дружня критика, а потім і творча дружба з письменниками А. Фадеевьш, С. Маршаком і К. Чуковським остаточно визначили літературну долю Михалкова.
В 1939 був покликаний у ряди Червоної Армії й брав участь у звільненні Західної України, уперше спробувавши свої сили у фронтовій печатці як військовий кореспондент, у якості якого перебував і в рядах Радянської Армії всі роки Отчественной війни.
Продовжуючи працювати в армійській пресі, на забував і свого маленького читача: написав для малят і хлопців шкільного віку вірші: "Минуле для дітей", "Піонерська посилка", "Карта", "Мати" і ін.
Один з найстарших майстрів російської літератури А. Толстой подав Михалкову думка звернутися до байки, і перші ж написані їм байки одержали схвалення Толстого. У газеті "Правда" була надрукована "Лисиця й бобер". Потім з'явилися "Заєць у хмелі", "Дві подруги", "Поточний ремонт" і безліч інших (перу Михалкова належить біля двохсот байок).
Їм написані п'єси для дитячих театрів: "Особливе завдання" (1945), "Червона краватка" (1946), "Я хочу додому" (1949), "Сомбреро" (1957) і ін. і п'єси для дорослих. Є автором ряду сценаріїв, як ігрових художніх, так і мультиплікаційних.
З 1962 Михалков - організатор і головний редактор сатиричного кіножурналу "Ґніт". С. Михалков живе й працює в Москві.
Використано матеріали кн.: Росіяни письменники й поети. Короткий біографічний словник. Москва, 2000.(р. 1913), російський письменник, дійсний член АПН СРСР (1971), Герой Соціалістичної Праці (1973). Вірші для дітей ("Дядько Степу", "А що у вас?"), п'єси ("Червона краватка", 1946; "Дорогий хлопчик", 1971). Байки, сатиричні комедії ("Усі можуть королі...", 1983; "Що написано пером...", 1984, і ін.). Текст Гімну Радянського Союзу (разом з Г. А. Ель-Регистаном), 1943; 2-я редакція 1977). Книги статей "Усе починається з дитинства" (1968), "Прикмети часу" (1976). Голова правління Сполучника письменників РСФСР ( 1970-90). Ленінська премія (1970), Державна премія СРСР (1941, 1942, 1950, 1978)Михалков
Сергій Володимирович [р. 28.2(13.3).1913, Москва], російський радянський письменник і суспільний діяч, академік АПН СРСР (1971), заслужений діяч мистецтв РСФСР (1967), Герой Соціалістичної Праці (1973). Член КПРС із 1950. Народився в сім'ї службовця. Учився в Літературному інституті ім. М. Горького ( 1935-37). Друкується з 1928. Популярністю користуються вірші М. для дітей, у яких він у живій і захоплюючій формі зумів, по вираженню А. А. Фадєєва, дати "основи соціального виховання" ("Правда", 1938, 6 лютого). У грі й через гру М. допомагає дитині пізнати навколишній світ, прищеплює любов до праці, виховує риси, необхідні будівельникові нового суспільства
Під час Великої Вітчизняної війни 1941-45 М. - военкор фронтових газет; автор численних нарисів, оповідань, сатиричних віршів і фейлетонів, текстів бойових плакатів і листівок. Більшу популярність придбали злободенні й гострі байки М., яким він найчастіше надає форму веселої примовки, раешника, прямого публіцистичного заклику. М. - автор п'єс для дитячого театру: "Том Кенти" (1938), "Особливе завдання" (1945), "Червона краватка" (1946), "Я хочу додому!" (1949), " Зайка-Зазнайка" (1951), "Сомбреро" (1957), "Дорогою хлопчик" (1971) і ін.; п'єс для дорослих: "Ілля Головін" (1950), сатиричних комедій "Мисливець" (1956), "Дикуни" (1958), "Пам'ятник собі..." (1959), "Раки й крокодил" (нова редакція 1960), "ецитони бурчелли" (1961) і ін., сценарію кінофільму "Фронтові подруги" (1942). Успіхом у малят користується повість-казка М. "Свято Неслухняності" (1971). Міркуванням про виховання підростаючого покоління присвячена книга педагогічних статей і заміток М. "Усе починається з дитинства" (1968). Виступає також як перекладач. Депутат Верховної Ради СРСР 8-го скликання. Секретар правління СП СРСР; 1-й секретар правління Московської організації СП РСФСР ( 1965-70); голова правління СП РСФСР (з 1970). Головний редактор сатиричного кіножурналу "Ґніт" (з 1962). Добутку М. переведені на багато іноземних мов і мови народів СРСР. Державна премія СРСР (1941, 1942, 1950), Ленінська премія (1970). Нагороджений 3 орденами Леніна, орденом Жовтневої Революції, 3 іншими орденами, а також медалями.
Соч.: Собр. соч., т. 1-4, М., 1963-64; Собр. соч. [Предисл. Д. Благого], т. 1-3, М., 1970-71; Почуття ліктя. Виступу. Статті. Рецензії, М., 1971.
Літ.: Кассиль Л., Сергій Михалков. Критико-біографічний нарис, М., 1954; Єршов Г., Тельпугов В., Сергій Михалков. Критико-біографічний нарис, М., 1956; Галанов Б., Сергій Михалков. Нарис творчості, 2 изд., М., 1972.
? Б. Е. Галанов. -облік показань