Михальская Н. П., Анікін Г. В.: Історія англійської літератури Література робочої теми
Михальская Н. П., Анікін Г. В.: Історія англійської літератури
Література робочої теми
Література робочої теми
Помітним явищем 50- 70- х років стає література робочої теми. Здобувають популярність Стен Барстоу, Сид Чаплін, Девид Стори, Реймонд Вільямі, Брайан Олмонд, Мелвин Брегг.
"Робітник" роман 50- 70- х років в Англії відрізняється новими рисами в порівнянні із пролетарським романом 20- 30- х років. Робітник у пролетарському романі часто виглядав часткою темної маси; тепер герой- робітник - неповторна індивідуальність. Раніше натуралістичний опис виробництва займало чимале місце; тепер на перший план висуваються морально- психологічні проблеми. Раніше "робітник" роман був більше документальним оповіданням і журналістським репортажем; тепер він став справді художнім твором; социологичность у ньому зв'язана спсихологизмом.
Джерело: Література Західної Європи 17 століття - "робітнику" романі нерідко пофарбований гумором. Стихія комічного, атмосфера гумору виникають в "робітнику" романі тому, що в робітників більше веселості, життєлюбства, щирості й свідомості своєї сили, чим у представників вищих класів суспільства. "Робітникові" роману свойствен і комізм ситуацій, і комізм характерів. І проте за гумором оповідача або оповідача ховаються сумні й навіть трагічні історії
Джерело: Література Західної Європи 17 століття - "робітнику" романі максимально наближений до прямого мовлення головного героя. Оповідання від першої особи - улюблена форма "робітників" романістів. Це не просто один з відомих літературних прийомів, а природне вираження народного світогляду. Безпосередньо звучить у романі голос робітника, усе освітлено його настроєм, його психологічним станом. Оповідання органічно вбирає в себе всі ознаки сказовой мовлення, розмовні інтонації, розмовну лексику, гумористичні вираження, вільні тематичні переходи. Розмовне мовлення робітників, що проникає в саме оповідання або є форму оповідання, далека від звичайного стилю сучасного англійського роману; вона звучить свіжо, виразно і яскраво. Спосіб оповідання від першої особи, "сповідь" героя, на думку Стена Барстоу, більше підходять для трагічного оповідання про долю простої людини. Щирість, безпосередність інтонації оповідача більше відповідають драматизму життєвих ситуацій сучасної простої людини
Джерело: Література Західної Європи 17 століття - "робітника" роману - це сюжет, пов'язаний з долею центрального героя, молодого робітника, це психологія робітника, незадоволеного своїм положенням і міркує над тим, як змінити це положення; це зв'язок робочого питання з питаннями, що хвилюють все людство
Джерело: Література Західної Європи 17 століття - "У суботу ввечері й у неділю ранком" (Saturday "цивілізації споживання", досліджує складні проблеми, що коштують перед робітничим класом розвинених капіталістичних країн. Соціальний зміст роману Силлитоу не замкнуто вузькими рамками робітника побуту
Джерело: Література Західної Європи 17 століття - "Ключ від дверей" (Key to the Door, 1961) розвиває далі тему робітничого класу, підняту в його першій книзі. Близькість цих двох добутків також і в тім, що автор як героїв представив членів однієї робочої сім'ї Ситонов. Герой роману "Ключ від дверей" Брайн Ситон - старший брат Артура Ситона, героя роману "У суботу ввечері й у неділю ранком". У романі "Ключ від дверей" Силлитоу виводить героя за межі Ноттингема; дія переноситься в Малайю. Робоча тема тепер більш чітко пов'язана із сучасними політичними проблемами, з негативним відношенням робітника- інтернаціоналіста до колоніальної війни. Найбільш оригінальною рисою "робітника" роману Силлитоу є те, що він переростає вантиколониалистский.
Джерело: Література Західної Європи 17 століття - "Добрі жінки" (The Good Womeисточник: Література Західної Європи 17 століття - було ухвалене рішення про проведення масової демонстрації. У повісті Силлитоу проникливе зображення індивідуального миру жінки з робітничого середовища органічно пов'язане з інтересом до політичної боротьби, до дій мас, що виступають у сцені демонстрації
Джерело: Література Західної Європи 17 століття - "Страйк шахтарів" (Pit Strike, 1973), що є відгуком на одну з найбільших страйків англійських трудящих - страйк шахтарів 1972 р. Темою оповідання стали завзяті класові бої англійського пролетаріату. Гірник з Ноттингемшира Джошуа в дні страйку шахтарів відправляється разом зі своїм приятелем Біллом Марриотом у Кент спеціально для того, щоб допомогти кентским гірникам у їхній боротьбі зі штрейкбрехерами й поліцією. Джошуа виявився самим спритному й спритним у загоні пікетників, які перехоплювали вантажівки з вугіллям, що надходить на електростанції. Зіткнення з поліцією перетворювалися в теперішню битву. Пікетники сміло йшли назустріч поліцейським, що перепиняв импуть.
Джерело: Література Західної Європи 17 століття - Росте його класова свідомість. Теперішнє життя Джошуа бачить тепер у боротьбі за інтереси робітничого класу й у пролетарській солідарності. Ідея робочої солідарності є головною ідеєю оповідання. Гірники різних районів Англії об'єднали свої зусилля; на допомогу їм прийшли й представники прогресивної інтелігенції, що зробили підтримку страйкуючої. Університетські викладачі Джек і Памела Сеймори, що добре знали побут шахтарів, що вивчали як соціологи життя робочих селищ, дали притулок Джошуа під час страйку. Памела говорить йому: "... Ваша боротьба - наша боротьба". У результаті боротьби за свої права гірники беруть перемогу
Джерело: Література Західної Європи 17 століття - "бурхливих тридцятих". Цілком закономірно, що в сучасній літературі робочої теми виникає образ Англии, що бореться, 1930- х років, відтворюється атмосфера класових битв. Характерний щодо цього роман Брайана Олмонда "Позолоти мідний фартинг" (Gild the Brass Far"Робітники" романісти часто звертаються до форми оповідання від першої особи, використовуючи цей прийом для вираження народного світовідчування. Безпосередньо звучить голос робітника, що про усім розповідає як син свого класу. Від імені робочого підлітка Артура Хеггерстона ведеться оповідання в романі Сида Чапліна (р. 1916) "День сардини" (The Day of the Sardi"сардини", що фігурує в діалозі між Артуром і Гарри. Артур спочатку уявляє собі життя досить вузько, у дусі буржуазних норм: розбагатіти, знатися з важливими босами, їздити в "ягуарі", мати власний басейн для плавання. Але Гарри говорить йому, що таке життя подібне до існування сардини, що знає тільки свою обмілину й пливе лише туди, де вона може поїсти й вимітати ікру. І саме в цей час сардина й попадає в мережі, а потім у консервну банку. Гарри радить Артурові не перетворюватися в сардину, а піти в море, у теперішню стихію. "Ти адже не такий хлопець, щоб плавати в калюжі, - говорить він йому. -
Ти, може, навіть полетиш зрештою на Місяць... Ти адже не сардина". Осуд пристосовництва, споживчої психології звучить у багатьох сучасних "робітників" романах. Розрив зі своїм середовищем, забуття інтересів свого класу для вихідців з робітничого середовища обертається справжньою трагедією. Трагична історія любові двох головних героїв роману Девида Стори (р. 1933) "Така спортивне життя" (s Sporti"Грозовий перевал". Герой книги "Така спортивне життя" токар Артур Мейкин, по суті, продає себе босам, що влаштовують матчі регбістів, і почуває, що в ньому, як і в ті, хто причетний до спортивного бізнесу, з'являється щось тваринне й низинне. "А я хотів би чого- те побільше. Я хотів чого- те постійного й міцного, адже не завжди ж я буду регбістом, - говорить Артур. - Але я горила, сильна, страшна, так що цікаво подивитися, як вона виламується".
У романі "Пасмор" (Pasmore, 1972) Д. Стори прагне побачити моральні цінності, пов'язані зі світовідчуванням і традиціями робітничого класу. Герой роману Колин Пасмор відірвався від робітничого середовища; він одержав утворення й став викладачем історії. Колина тривожить розрив, що відчувається постійно їм внутрішній, між його пролетарським минулим і сучасним буттям представника "середнього класу". Внутрішня незадоволеність приводить до бажання як- те змінити своє життя. Однак для нього зміна виявилася можливої тільки в рамках способу життя того нового середовища, що його оточує, середовища, де панує споживча мораль і спрага насолод, що вбиває голос совісті. Колин вступає в таємний зв'язок з елен, змінивши своїй дружині Кей. Але ця "нове життя" тільки збільшує його щиросердечну драму, і зрештою він вертається у свою сім'ю, до улюблених людей і намагаються жити відповідно до моральних подань свого батька- шахтаря, що пишався своїм трудовим життям, незважаючи на тяжкі умови роботи, і цінував сімейні підвалини як основу гуманних відносин згідно з народними поданнями й традиціями
Основні мотиви роману "Пасмор" одержують свій подальший розвиток у романі Д. Стори "Севилл" (Saville, 1976). Однак тут більш докладно й значно змальовані робітниче середовище, формування характеру героя Колина Севилла і його психології