Образ Петра Великого в поемі А. С. Пушкіна «Мідний вершник» Мідний вершник Пушкін А. З

Образ Петра Великого в поемі А. С. Пушкіна "Мідний вершник"
У поемі «Мідний вершник» Пушкін в образній формі протиставляє державу уособлене Петром Першим і звичайної людини з його бажаннями й потребами

У вступі до поеми ми можемо бачити Петра-Реформатора, «повного великих дум», що зумів скорити стихію й побудувати Петербург, що затьмарив навіть Москву. Петербург і понині сприймається як пам'ятник Петру Великому

Але все-таки Петро надійшов иррационально й трохи нерозважно, побудувавши місто не в самому сприятливому місці. Він не зміг до кінця скорити стихію буйної ріки. І вона вже не раз проявляла свою вдачу. Так і в долі Євгенія Нева зіграла фатальну роль

Петербург був чудовий і прекрасний для людей вищого світла, але він часто губив людей, не викритих владою, людей, що не мали статку. Так і всі реформи Петра були спрямовані на поліпшення життя знаті. Маленької людини вони не зачіпали, а те й зовсім могли погубити

У поемі Євгеній зустрічається з Мідним вершником - образом Петра, що за минулий час перетерпів зміни. Із царя-реформатора він перетворився в кам'яного бовдура, побачивши якого мимоволі починаєш випробовувати тривогу. І для Євгенія ця зустріч виявилася жалюгідною. Йому починає здаватися, що Мідний вершник намагається його наздогнати й знищитися

Таким чином, Петро має кілька втілень, але деякі з них можуть зламати й погубити «маленького» людини.