Образ Євгенія Онєгіна Євгеній Онєгін Пушкін А. З

Образ Євгенія Онєгіна
Роман Олександра Сергійовича Пушкіна «Євгеній Онєгін» є найбільшим добутком першої половини дев'ятнадцятого століття. Пушкіна досліджує питання життя на прикладі Євгенія Онєгіна. Роман "Євгеній Онєгін" створювався Пушкіним протягом восьми років (з 1823 по 1831 рік). Якщо першого розділу роману були написані молодим поетом, майже юнаків, то заключного глави писала вже людина із чималим життєвим досвідом

Головний герой - Євгеній Онєгін. Назвою роману Пушкін підкреслює центральне положення Онєгіна серед інших героїв добутку. Роман має дуже складну структуру. Віршована форма надає роману риси, що різко відрізняють його від звичайного роману. Ця форма передає почуття поета, його хвилювання. Онєгін - світський парубок, столичний аристократ, що одержав типове для того часу виховання під керівництвом француза-гувернера - виховання в дусі літератури, відірваної від національного й народного ґрунту. Онєгін відвідує бали, театри, ресторани. Але таке життя його не влаштовує. Йому нудно. Автор пише:

Відвернув - і позіхнув, і мовив:

«Усе пора на зміну;

Балети довго я терпів,

Але й Дидло мені набрид».

Порожнеча життя мучить Онєгіна, їм опановує нудьга, нудьга, і він залишає світське суспільство, пробуючи зайнятися суспільно-корисною діяльністю.

Панське виховання, відсутність звички до праці ("праця завзятий йому був тошен") зіграли свою роль, і Онєгін не доводить до кінця жодного зі своїх починань. Він живе "без мети, без праць". У селі Онєгін поводиться гуманно стосовно селян, але не замислюється над їхньою долею, його більше мучать власні настрої, відчуття порожнечі життя

Поет не приховує недоліків свого героя й вуж точно не намагається виправдати їх. Ми довідаємося з першого розділу, що сам Автор познайомився з Онєгіним і йому «подобалися його риси». Автор не робить свого героя «позитивним», але не робить його й «негативним». Ця суперечливість робить Онєгіна реалістичним. Я вважаю, що автор ставиться до свого героя ні позитивно, ні негативно він просто ставиться до нього як до людини.