Образи народних заступників у творах некрасова

Твір по літературі: Образи народних заступників у творах некрасова

Йому важкий жереб упав,

Але кращої частки він не просить:

Він, як свої, на тілі носить

Всі виразки батьківщини своєї

Н. А. Некрасов

Некрасов був поетом революційної боротьби, поетом-громадянином. Не дивно, що величезне місце в його творчості займають образи народних заступників: і реальних діячів (його друзів), і літературних героїв, їм створених. Поеми "Дідусь" і "Російські жінки" присвячені призвідникам російського революційного руху і їхніх самовідданих дружин. Це добутку про декабристів, людей, які, "вітчизну залишаючи, ішли вмирати в пустелях" в ім'я торжества добра й щастя свого народу

Але самому Некрасову призначено було дружити не із дворянськими революціонерами, а з демократами-різночинцями. Дивна повага й велика любов пронизують вірші, присвячені Бєлінському, учителеві й Некрасова, і інших борців 50- 60-х років

Некрасов говорить:

Ти нас гуманно мислити навчив,

Ледь ль не перший згадав про народ,

Ледь ль не перший ти заговорив

Про рівність, про братерство, про волю...

У цьому немеркнуча заслуга шаленого Віссаріона!

Разючі по силі, майстерності й почуттю вірші, присвячені соратникам поета: Добролюбову, Чернишевському, Писарєву. Один з них прирік себе за счастие народне на вічне посилання, інші вмерли в кольорі років! Вірша "Пам'яті Добролюбова", "Не ридай так безумно над ним...", "Н. Г. Чернишевський", написані в різні роки, як би представляють єдине ціле, тому що всі три борці були одухотворені єдиною метою - боротися за волю й краще майбутнє народу! Сказане про одному з них ставиться повною мірою й до двох інших. "Як жінку, ти батьківщину любив", "Жити для себе можливо тільки у світі, але вмерти можливо для інших!". Це про Добролюбове й Чернишевського

У вірші "Не ридай так безумно над ним...", присвяченому Писарєву, говориться, що "росіянин геній здавна вінчає тих, які мало живуть". Так, це трагічна доля народних заступників

У поемі "Кому на Русі жити добре" - вінці творчості Некрасова - що ні ім'я, те людський характер. Помітне місце в ній займають і народні заступники. Це "богатирі святорусские", такі як Савелій, разом з іншими мужиками бунт, що підняв, проти німця-мучителя, не зломлений ні різками, ні каторгою. Це заступники честі трудового народу, такі як Яким Нагой. Це приносять щастя іншим, чесні, правдиві люди, як Єрмила Гирин і інші. Але, звичайно, образ народного заступника найкраще бачиться в Грише Добросклонове. Хоча цей герой з'являється лише в кбнце поеми й характер його повністю не розкритий, все головне про нього вже сказано. Син сільського бідного дячка й роботящої селянки, Гриша вже в ранній юності намітив свій шлях:

...і років п'ятнадцяти Григорій твердо знав уже,

Кому віддасть все життя свою

И за кого вмре

У серце його велика любов до народу, до бідного "Вахлачине". І Некрасов пише: Йому доля готовила Шлях славний, ім'я голосне Народного заступника, Сухоту й Сибір

Але Гришу не лякає така доля. Він уже "зважив силу горду" і "волю тверду". Цей молодий народний поет багатьма рисами нагадує Добролюбова (недарма їхні прізвища так співзвучні). Гриша Добросклонов - борець за народне щастя, він хоче бути там, "де важко дихається, де горі чується". У його піснях звучить віра в російський народ, у його звільнення:

Рать піднімається -

Незлічима,

Сила в ній позначиться

Незламна!

У поемі ми не бачимо, як саме бореться Григорій за щастя народне. Але, читаючи його пісні, присвячені батьківщині й людям з народу, почуваєш його гарячу любов до вітчизни, готовність по краплі віддати своє життя й кров, щоб полегшити народні страждання, щоб Русь була тільки всесильна й рясна! Його пісні надихають селян

Як із гри так з бігання щоки розпалюються,

Так з гарної пісеньки духом піднімаються бедние, забиті, -

Говорить Добросклонов.

Гаряче вірили Некрасов і інші народні заступники, що російському народу не поставлені ще межі. І, заглядаючи в далеке майбутнє, вони вірно почували, що "сбирается із силами російський народ і вчиться бути громадянином...".