ОБРАЗИ ПОВІСТІ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ «ЗЕМЛЯ». ДУХОВНІ ОРІЄНТИРИ ТВОРУ

Мета: розкрити образи повісті; удосконалювати вміння На основі аналізу твору характеризувати героїв, ви­значати, яку роль відіграє кожен персонаж у роз­критті ідеї; виховувати високі моральні якості учнів, формувати світлі ідеали. Тип уроку: комбінований. Обладнання: тексти повісті «Земля», запис класичної музики, біблійна легенда про Каїна й Авеля.

...Бо ти на землі — людина. В. Симоненко ХІД УРОКУ І. ОрганізаційнийМомент Іі. МотиваційнийЕтап 1. З’ясування емоційної готовності до уроку 2. Актуалізація суб’єктного досвіду • Рефлексія «Моє розуміння слова “земля”». • Перевірка складених удома схем, асоціативних рядів (див. по­передній урок) Ііі. ОголошенняТемиУроку, Мети, Цілевизначення. ЗачитуванняЕпіграфа ІV. ОпрацюванняНавчальногоМатеріалу 1. Художнє читання біблійної легенди про Каїна й Авеля Слово вчителя Чому Сава Федорчук став новітнім Каїном? Як наважився пору­шити Божу заповідь «Не убий»? Чи можна було попередити злочин? Саме такі запитання тривожать кожного читача. Найлегша відпо­відь — убив, бо хотів одержати у спадок усю батьківську землю. Поміркуймо разом, чи не помилкова така однозначна катего­рична відповідь.

3. Бесіда з елементами дискусії. Робота з текстом Кажуть, що двох однакових людей і характерів не буває навіть в одній родині. Яким був і в кого вдався Михайло, а в кого Сава?

Чому Марійка любила більше Михайла, ніж Саву, хоч Сава був схожий на неї? (Дитину зі складним характером любити важче) Чи не було в характері Сави патології? Пригадайте, який перший тяжкий гріх учинив Сава? (Укинув джмеля за пазуху своєму кривдникові, хлопчик помер.) Як зреагувала Марійка на такий вчинок? Чому не покарала сина?

Чи були в Михайла негативні риси в характері? Як він ста­вився до Рахіри? Які стосунки були між братами? Чим була сім’я для кожного з братів? (Неправильне виховання породило в Сави комплекс неповноцінності й викликало від­чуття того, що він у сім’ї чужий. Він шукав людину, яка могла б його зрозуміти) Чи правильний був вибір Сави? Чому саме Рахіра? (Груба сила притягує силу, зло притягує зло.) Як ставився до землі Михайло, а як Сава?

Як уплинула на Михайла служба? До яких висновків він ді­йшов?

(Сила людини не в землі, а в руках людини, в праці.) Під час відсутності Михайла Сава полюбив працю на землі, трудився добре. Як до цього ставилися батьки? Чи були за­доволені? Чи хвалили сина?

Порівняйте кохання Михайла й Анни, Сави й Рахіри. Є така думка, що кожна жертва певною мірою винна у своїй смерті. Чи стосується це Михайла? Якої помилки припустився Михайло в стосунках з Анною, що призвело до трагедії? Чи можна назвати його нерішучим, сла­бохарактерним? Чи, може, добрим і м’яким? (Михайло зволі­кав зі шлюбом, боявся осуду односельців і найбільше того, що батьки можуть покарати його за вибір дружини і не дати землі. У своїй передчасній смерті та поламаному житті Анни винен і він. Михайло обіцяв Анні розповісти батькам про намір одружитися з нею. Та кожного разу відкладав, зво­лікав, був нерішучим. І за це був покараний долею. Заради нього Анна пішла в місто, де найнялася служницею, з вини Михайла стала покриткою.) Яким став Сава після вбивства?

На які думки, висновки це наштовхує? • Після вбивства кожен член родини страждав. У чому трагедія становища кожного і чиє становище найтрагічніше?

• Чому немає щастя в сім’ї Сави і Рахіри? Чому воно є у Петра і Анни, хоч Анна любить тільки Михайла, навіть після його смерті? • Що було причиною трагедії в родині сільського газди Івоніки Федорчука, який є взірцем християнської добропорядності? (Учні дискутують, доходять висновку: і земля, і характер Сави, і неправильне виховання, і підбурювання Сави Рахірою і, зрештою, трагедія — кара за гріхи.) Чи можна Саву якось виправдати? Слово вчителя У душі Сави жила якась хвороблива заздрість і злоба. Він его­їст. Щодень він множить свої негідні вчинки, зло і навіть не за­сумнівається в правильності вибору.

Коли ж Рахіра підігріла в ньому жадобу власності, оте чорне зло затьмарило його розум і він зважився на найтяжчий гріх. Письменниця кожним своїм словом застерігає, що вбивство — непрощенний гріх.

Немає у світі нічого ціннішого від людського життя. Ніщо не може виправдати злочин Сави. Сава Федорчук — утілення духовної деградації. 4. Робота над характеристикою інших образів Марійка та Івоніка — уособлення цінностей народної мо­ралі. Рахіра, як і Сава,— утілення духовної деградації. Образ Анни.

Трагедія шляхетної, чутливої душі в жорстоких обставинах тогочасного сільського життя. План характеристики образів 1. Ставлення героїв до землі, до праці на ній. 2. Що найбільше вплинуло на дії й вчинки персонажа — бажання мати землю, володіти нею чи любов до землі? Як саме? 3.

Як ставляться односельці до персонажа? Як оцінюють дії і вчинки? 4. Що для кожного персонажа було найвищою цінністю? Які мо­ральні принципи вони сповідували? У чому вбачали щастя?

Матеріал для вчителя При цьому Івоніка пам’ятав, що найвища цінність у житті — все-таки людина. Він готовий продати найкращі свої бики, не бо­їться втратити набутків, тільки б вирятувати з війська сина Ми­хайла.

На слова Докії Чоп’як «Того вже не робіть. Шкода велика!» Івоніка відповідає: «Чому?.. Я би се радо зробив, коби лиш знав, що Михайло лишиться мені дома.

Як будемо жити й будемо здорові, постараємося собі другі. Коби я їх лиш при собі мав, ті молоді руки, а решта — то все байка, Але руки, Докійко, руки — то все наше багатство, то наше добро, то наша скорбота!». Ці слова варті того, щоб їх записати не лише в зошит, а й назавжди в серце. Ось які орієнтири дає нам література.

Цей неграмотний селянин несе з собі найвищу мудрість свого народу, його етичну культуру. Тяжка праця зробила грубими його руки, але не знівечила душі, яка залишилася ніжною і світлою. Івоніка любить землю побожно, милується нею, відчуває її, «мов самого себе». Неправда, що він проклинає землю після смерті Михайла. То «кричить» його розпука, тяжке горе, несправедли­вість.

Можливо, саме тут, біля могили коханого сина, до кінця усвідомив Івоніка, що зла заздрість і зажерливість — страшні речі. Звертаючись до землі, «ревнув нараз страшним голосом, погрозивши п’ястуком: «Не смійся!

Доста ми дурні твої…» Про кого він? Чи не про тих, хто готовий зневічити чуже життя за­ради грошей, прибутку і навіть заради святої землі?..

» «Не для тебе, синку, вона була, а ти для неї!» — говорив Іво-ніка.

Розказував людям, що «він усе покинув і пішов! » Так, лю­дина смертна, то чи варто марнувати життя на те, аби побільше зібрати з одні руки і ще, не дай Бог, скалічити або стратити чи­єсь життя…

Бо ж і вбивця смертний. У ньому говорив селян­ський філософ, а люди боялись його мови, хрестились і казали: «З розуму зійшов!» Односельці, родина і навіть сільський поміщик відчували ду­ховну силу цього чоловіка, його праведність і мудрість. Недаремно Сава боїться не маминих сварок, а батькового мовчання.

А скільки делікатності проявляє Івоніка у ставленні до інших, особливо — до рідних. Не лише за звичаєм Марійка все життя називає чоловіка на Ви — для неї він і захист, і порада, і опора в усьому.

Скільки разів він брав найтяжчу ношу на себе, боячись завдати зайвого болю дружині й дітям! До останку любив обох си­нів — і мертвого, що тішив його батьківське серце, і живого, що приніс йому стільки страждань. «Вмерлого не забував, а живого оплакував невидимими, духовними сльозами».

Воістину христи­янське вміння любити і прощати. «Ненависть не знаходила місця в тій безкорисливій гармонійній душі». Життя цього чоловіка гідне осмислення й наслідування, бо вміння жити у згоді з Богом, людьми й самим собою дається не­просто — цьому треба вчитися. Марійка — вже не те. У селі її називають скупою, і хоч сама вона так не вважає, однак це правда. Нетерпляча, сварлива.

Анну проганяє не тому, що вона їй не подобається, а тому, що переко­нана: бідна наймичка — не пара хазяйському синові. Сава зло­стиво думає: Марійка нізащо не погодиться взяти за невістку безземельну Анну, хоч би вона була найкраща. Земля справді-таки стала власницею її душі, взяла в рабство. Тільки згодом, переживши трагедію, Марійка зрозуміла, як жорстоко вона по­милялася. Михайло… Щирий, «працьовитий та чесний.

По всіх селах навкруги немає йому пари; такий добрий». Гармонійно поєдна­лись у Михайлові зовнішня привабливість і висока духовність, любов до селянської праці і тонке відчуття прекрасного. Мабуть, внутрішня естетика, якою був схожий на батька, допомогла йому розпізнати в Анні те золоте серце, якого не бачили інші. Що переживає Михайло, працюючи на землі?

Насамперед ра­дість буття. Земля дає йому насолоду відчути себе творцем, да­рує барви й мелодії, будить найпоетичніші почуття.

Страницы: 1 2

Если вам понравилось готовое домашнее задание по литературе по теме: ОБРАЗИ ПОВІСТІ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ «ЗЕМЛЯ». ДУХОВНІ ОРІЄНТИРИ ТВОРУ мы скажем спасибо, если вы разместите ссылку в вашей социальной сети.

Тематические работы

  • Суфікси – инск – і – енск-
  • Суфікси - инск - і - енск- Прикметники, що кінчаються на ненаголошені - инский або - енский, групуються за написанням у такий спосіб: 1. Прикметники кінчаються на - инский: А) якщо від відповідних іменників уживаний присвійний прикметник на - ин, наприклад: се'стринский (сестра - сестрин), Мари'инский (Марія - Мариин), А'ннинский (Ганна -
  • Шмидт О. Ю. – доповіді по темі: Отто Юльевич Шмидт
  • Астрономія Доповідь: Отто Юльевич Шмидт ОТТО ЮЛЬЕВИЧ ШМИДТ ( 1891-1956) Отто Юльевич Шмидт - радянський учений-математик, геофізик, географ, астроном, академік (з 1935 р.) . Народився в Могильові, в 11913 р. закінчив Київський університет. В 1923-1956 гг. був професором математики в Московському університеті й одночасно вів керівну наукову й науково-організаційну роботу в різні областях Для комплексного
  • Н. Вороною – перший декламатор ідей і форм українського символізму
  • Видатний письменник-новатор Микола Вороною у своїх поглядах неоднозначний. Талановитий, неординарний майстер слова, він в українську літературу приніс поетичні шедеври. Микола Вороною був і критиком, і перекладачем, і мистецтвознавцем. Саме він є одним з перших представників літературного напрямку - символізму, тому що його поезія - це надзвичайна музикальність, нові образи, нові
  • Моя мала батьківщина – Кубань 8 клас Твору на вільну тему
  • Моя мала батьківщина - Кубань Любов до Батьківщини сильніше смерті Людина без Батьківщини, що соловей без пісні Батьківщина - мати, умій за неї постояти Батьківщина улюблена - мати рідна Кубань - це моя мала батьківщина. Із самого дитинства я дихаю її природним повітрям і насолоджуюся заходами, які важко ще де-небудь зустріти. Кожний листочок, травинка
  • Карпенко-Карий Іван Карпович
  • Дата народження - 29 вересня - 1845 Дата смерті - 15 вересня - 1907 Народився Іван Карпович Тобілевич 29 вересня 1845р. у с. Арсенівка поблизу Єлисаветграда; батько його походивши йз старовинного зубожілого дворянського роду й працював прикажчиком поміщицького маєтку, а мати була простою селянкою. Освіту, до якої так тягнувся хлопець,
Размещено в разделе: Словообразование

Литература в школе

РОССИЯ И РУССКИЙ...

РОССИЯ И РУССКИЙ НАРОД В ПОЭМЕ Н. В.ГОГОЛЯ "МЕРТВЫЕ ДУШИРусь, куда ж несешься ты? ...

Критическое изображение армейского...

ДействиеЖизни,Офицеры стараются придумать для себя какое-то побочное занятие. Для большинства это, конечно, пьянство и ...

Порок под личиной...

Порок под личиной добродетели Когда пытаешься охватить мысленным взором все бесконечное количество сатирических персонажей, ...

Мертвые души в...

"Мертвые душив поэме Гоголя. Поэма Н. В. Гоголя "Мертвые души- величайшее произведение мировой литературы. ...

СЮЖЕТНО-КОМПОЗИЦИОННОЕ СВОЕОБРАЗИЕ РОМАНА...

СЮЖЕТНО-КОМПОЗИЦИОННОЕ СВОЕОБРАЗИЕ РОМАНА БУЛГАКОВА "МАСТЕР И МАРГАРИТАРоман Булгакова "Мастер и Маргаритабыл опубликован в 1966-1967 ...


Самое читаемое

Учителям, школьникам и...

Verlibr.com содержит тесты по русскому языку и разделы по истории русской письменности. Поэтические загадки, ...

Уроки жизни в...

Уроки жизни в сказке К. Г. Паустовского «Теплый хлеб» Цель: заинтересовать биографией ...

Тема життя й...

Тема життя й смерті в романі Л. Н. Толстого «Війна й мир» Однієї із самих ...

Любов і дружба...

мета: продовжити читання казки, розкрити поняття «любов» і «дружба», порівняти, як їх розуміють герої ...

Головні життєві цінності...

Мета: з’ясувати, які життєві цінності вважає головними автор казки; провести літературні паралелі; засвоїти терміни ...

Літературознавство й лінгвістика

Гарна книга - та, у якій автор говорить те, що повинне, не говорить того, ...

Текст як поняття...

Немає слова, що було б так замашисто, жваво, так виривалося б з-під самого серця, ...

Автор и идейно-смысловая...

Глаза читателя более строгие судьи, чем уши слушателя. Вольтер Автор и идейно-смысловая сторона искусства ...