Опис Павлуся й Илюши (по розповіді И. С. Тургенєва «Бежин луг») Тургенєв И. З

Опис Павлуся й Илюши (по розповіді И. С.Тургенєва "Бежин луг")
У розповіді Івана Сергійовича Тургенєва «Бежин луг» говориться про те, як мисливець заблудився в лісі й набрів на Бежин луг. Він побачив п'ять хлопчиків Илюшу, Павлуся, Ваню, Костю й Федю. Вони стерегли табун, сидячи навколо багаття й розповідаючи різні історії. Але найбільше автор виділяє Илюшу й Павлуся

Їм біля дванадцяти років. Особа Илюши досить незначно: горбоносе, витягнуте, підсліпувате. Губи стислі, зрушені брови, волосся жовті майже білі. Одягнений у нові постоли й онучі, товста мотузка, три рази перевита навколо стана, ретельно стягає його охайну чорну сувою

У Павлуся волосся скуйовджені, чорні, сірі очі, широкі вилиці, бліда особа, великий, але правильний рот, вся голова величезна, тіло приосадкувате, незграбне

Илюша розповідає й знає більше історій, чим Павло. Він переконаний у своїх розповідях, говорить із жаром, відчуває страх, він багатослівний і емоційний. Павлусь же навпаки майже не вірить у повір'я й сказанья, говорить коротко сміло й у всім намагається знайти рішення

- Ах, це прикмета дурна, - з розміщенням проговорив Илюша.

- Ну, нічого, пущай! - вимовив Павло рішуче - долі не минеш

Все-таки авторові більше симпатичний Павлусь, тому що він сміливий, безстрашний і відважний: «И все-таки він мені сподобався». Автор любується тим моментом, коли втекли собаки, Павлусь без лозинки в руці, уночі поскакав один на вовка: «Що за славний хлопчик!» Так само автора дивує те, як він один у темряві пішов до ріки за водою й почув голос покійного Васі. Всі хлопчики почали хреститися, а Павлусь відреагував дуже спокійно.

У тому ж році Павла не стало, він убився, упавши з коня. Автор з жалем розповідає про це: «Жаль, славний був хлопець!»