Паустовский К. Г. — біографія

Паустовский К. Г.Паустовский Костянтин Георгійович
( 1892-1968), російський письменник - прозаїк. Його батько, нащадок запорізьких козаків, був залізничним статистиком, мати походила з інтелігентної польської сім'ї середнього статку. Дитинство й отроцтво Паустовского пройшли в Києві. Закінчивши гімназію, надійшов на природне відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Провчившись перший курс, перейшов на філософське відділення історико-філологічного факультету. В 1914 перевівся в МГУ. У перші місяці війни працював кондуктором і вожатим московського трамвая, а потім - санітаром на санітарних поїздах. Після працював на заводах Катеринослава, Юзовки, Таганрога, у рибальській артілі на Азовському морі. У березні 1917 Паустовский приїхав у Москву, де співробітничав у демократичній пресі. У Громадянську війну був журналістом у Києві, Одесі, Батумі, Сухумі, Тбілісі. В 1923 повернувся в Москву, уже назавжди. Майстер ліричної прози. Повести "Кара-Бугаз" (1932), "Колхіда" (1934), звернені до етичних проблем перетворення навколишнього середовища, повість "Мещерская сторона" (1939) і оповідання (збірник "Літні дні", 1937), що малюють невибагливу красу среднерусской природи й "неквапливе щастя" людини, що споглядає її, історична повість ("Північна повість", 1938), книги про творчість, людей мистецтва (у т. год. "Золота троянда", 1955) відзначені романтичною настроєністю, увагою до високих людських почуттів, поетичністю мови. В автобіографічній епопеї "Повість про життя" (ч. 1-6, 1945-63) шлях особистості, що зберігає людське достоїнство й вірність моральним орієнтирам у вирі подій, потрясінь перших десятиліть 20 в., що йде своєю дорогою, що не збігається з пафосом радянської епохи