Позакласне читання. М. Трублаїні. «Шхуна «Колумб»

Мета: поширювати читацький кругозір шляхом ознайомлення з ідейно-художнім змістом творів позапрограмового, зокрема з повістю М. Трублаїні «Шхуна “Колумб»»; стисло опрацювати життєвий і творчий шлях письменника; розвивати творчу уяву, пам’ять, вміння виразно читати, при цьому коментуючи і наводячи необхідні аргументи; робити ґрунтовні висновки; формувати естетичний смак учнів; виховувати почуття пошани до творчості М. Трублаїні; поваги до рідної літератури, культурних надбань нашого народу.

Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет М. Трублаїні, бібліотечка-виставка його творів; дидактичний матеріал (тестові завдання, картки). Хід уроку I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань.

Бесіда за питаннями • Який жанр художньої літератури називається повістю? • Що таке пригода? Які пригодницькі твори ви вже читали? Чим вони сподобалися?

• Яку користь отримує людина від читання книг? • Доведіть, що книга вчить життю. • Що допомагає героям художніх творів долати будь-які труднощі, негаразди? III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів IV.

Основний зміст уроку Моя Мета — запалити юних читачів бажанням стати дослідниками, моряками, авіаторами, інженерами, вченими, що перемагають усі стихії. М. Трублаїні 1. Життя і творчість М.

Трублаїні. Матеріал для вчителя МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ (1907–1941) (Микола Петрович Трумблаєвський) Іде громадянська війна.

Багато людей зібралося біля поїзда, який відправляється на фронт. Разом з дорослими намагається проштовхнутися і якийсь хлопчина. Та далі приступок вагона не може зробити й кроку. А поїзд вже набирає швидкість.

Дитячі рученятка ослабли — і хлопець отямився в бур’яні. Неподалік лежала його торбина. І нестерпно боліла нога. Знайшов його обхідник колії і відніс до лікарні, яка була недалеко. На щастя, нічого серйозного, лишень трохи покалічена нога. Так Микола Трублаїні у тринадцять років самовільно хотів утекти на фронт, щоб разом з дорослими мужньо битися з ворогом. Народився письменник у селі Вільшанці, на Вінниччині.

Сім’я жила в убогій хатині, біля якої завжди стояла вода. Нестатки й скрута змусили батька, Петра Гнатовича, йти на заробітки в Сибір, де він працював на лісорозробках. Миколу виховували мама й бабуся. Мама, Євгенія Яківна, працювала вчителькою і часто брала хлопчика з собою на роботу. Він дуже любив сидіти на маминих уроках. А коли Євгенія Яківна щось запитувала учнів, Микола й собі піднімав руку. Мав чудову пам’ять, був веселий і непосидючий.

У п’ять років непогано читав. Мама змалку привчала його берегти взуття, одяг кожну річ класти на своє місце. Коли випадали глибокі сніги, хлопчик повинен був прогорнути стежку.

А ще натопити разом з бабусею піч, щоб мамі було тепло, коли вона повернеться з роботи. Коли підріс, полюбив читання і математику. Задачі розв’язував дуже швидко.

У характеристиці за четвертий клас написано: «Наділений щасливим хистом наслідування голосів людей, птахів». Бабуся, Любов Устимівна, мала багато внуків, але чи не найбільше любила малого Миколу.

Для нього вишила подушечку, на якій він міг годинами лежати і слухати її диво-казки. А знала бабуся їх багато, навіть сама творила зі своєї багатющої уяви.

Інколи для внучка співала народні пісні. У сім’ї в них гарно співав і дід Гнат, а батько мав такий приємний голос, що якийсь час співав навіть у церковному хорі. Служила бабуся в той час у монопольці, тому частенько приносила хлопчикові якісь ласощі.

Він удома з усіма поділиться, ще й на вулицю понесе друзям, які з нетерпінням чекали на нього. Не лише для того, щоб посмакувати цукерки, а щоб десь там, заховавшись у бур’янах і затамувавши подих, слухати цікаву книжку, яку читає Микола... Микола Трублаїні багато подорожував. Враження від побаченого занотовував у дорожньому щоденнику, а потім переказував у своїх численних оповіданнях і нарисах.

З юними читачами розмовляв серйозно, відверто, як з рівними. Він знайомив їх з життям народів Сибіру, Чукотки, Якутії, Камчатки, Карелії, Помор’я, Кавказу, Криму. У дитячу літературу ввів нових героїв — штурманів, боцманів, кочегарів, юнг, морських мисливців, яких добре знав сам. Щоб потрапити на острів Врангеля на криголамі «Ф. Літке», на якому не було місця для ще одного кореспондента, Микола Трублаїні склав іспити на кочегара і став повноправним членом команди. Мати, котра дожила майже до сторічного віку, пишалася своїм сином.

Коли почалася Велика Вітчизняна війна, письменник добровільно іде на фронт. В одному з боїв біля Мелітополя був поранений осколком бомби. Вночі з 5 на 6 жовтня у санітарному поїзді, що слідував на Ростов, Микола Трублаїні помер. Похований у братській могилі разом з іншими бійцями біля залізничного насипу недалеко від міста Рівеньки.

2. Опрацювання ідейно-художнього змісту твору М. Трублаїні «Шхуна “Колумб»» 2.1. Виразне читання або переказування цікавих, на думку учнів, епізодів твору.