Прийоми комічного і їхня роль в одному з добутків російської літератури xx століття

Твір по літературі: Прийоми комічного і їхня роль в одному з добутків російської літератури xx століття

Знаменита повість "Собаче серце", написана в 1926 році, - яскравий зразок булгаковської сатири Вона розвиває гоголівські традиції, органічно з'єднавши в собі два початки-фантастичне й реалістичне. Ця характерна риса сатири письменника знаходить втілення й у таких його добутках, як "Дьяволиада" і "Фатальні яйця". Всі три сатиричні повісті містять застереження письменника, звернене до сучасників, що не було ними почуто. Сьогодні нас не може не вражати дивна прозорливість Булгакова, що зумів відчути небезпеку наукових відкриттів, що вирвалися з-під контролю, призвати людей до максимальної обережності у звертанні з незвіданими силами природи

У центрі повести "Собаче серце" - експеримент професори Преображенський, що перетворив милого, славного пса Кульки в низькорослого чоловіка несимпатичної зовнішності. У цьому істоті задатки, що з'явилася в результаті наукового досвіду, вічно голодного й принижувати^ся пса, що, з'єдналися з якостями його людського донора - алкоголіка й кримінальника Клима Чугункина. Така спадковість досить утрудняє процес виховання Шарикова. З одного боку, професор Преображенський і його асистент доктор Борменталь безуспішно намагаються прищепити йому правила гарного тону, розвити й утворити його. Але із всієї системи культурних заходів Шарикову по душі тільки цирк, тому що театр він називає контрреволюцією, а до книг не випробовує ні найменшого інтересу. Безумовно, у процес виховання Шарикова втручається саме життя. Насамперед в особі голови домкома Швон-Дера, що прагне якомога швидше перетворити вчорашньої Кульки у свідомого будівельника соціалізму, пичкая його пролетарськими гаслами й книгами типу переписки енгельса з Каутским. Багато висловлень Полифафа Полифафича явно запозичені в його благодійника Швондера, що свідомо нацьковує свого вихованця проти ненависного професора. Голова домкома ніяк не може забути своєї ганебної поразки у квартирі Преображенського, упокоритися з тим, що професор як і раніше займає сім кімнат і не підлягає ніякому ущільненню, тому що від його таланта хірурга залежить життя впливових начальників. Виходить, Швондер бачить у Шарикове свого роду знаряддя местися

Полифаф Полифафич не тільки швидко запам'ятовує соціалістичні гасла, але й непогано маніпулює ними в розмові зі своїми супротивниками-інтелігентами. У мовленні Шарикова всі частіше миготять слова й фрази нового революційного лексикона. Наприклад, себе він називає "трудовим елементом", а Швондера - "захисником революційного інтересу". У відповідь на вимогу Преображенського й Борменталя поводитися за столом культурно Кульок з іронією відповідає, що так люди мучили себе при царському режимі. Розумова обмеженість, моральна злиденність, паразитизм - риси, споконвічно властиві Шарикову, - одержали подальший розвиток і логічне завершення завдяки відомому революційному гаслу "Хто був нічим, той стане всім" Цю думку Швондер старанно вселяє своєму вихованцеві, роблячи його ще більш самовпевненим і нахабним. Орієнтуючись на низинні якості Шарикова, учитель виховує з нього по-справжньому агресивна й жорстока істота. Упевнений у своїй непогрішності й безкарності, тому що його захищає рідна пролетарська влада, Поліграф Полиграфич уже відверто загрожує Преображенському й Борменталю, ставить їм свої умови. Більше того, Кульок тепер уважно вслухується в те, про що говорять його вороги, щоб написати на них донос, у якому він обвинувачує професора в тім, що він загрожує вбити голови домкома й вимовляє контрреволюційні мовлення. Навіть той факт, що розлютований професор велів спалити в грубці "Переписку енгельса з Каутским", знайшов відбиття в пасквілі Шарикова. Донос Поліграфа Полиграфича написаний у кращих традиціях цього розповсюдженого в 30-е роки "літературного жанру". Тут і доказ антирадянських поглядів Преображенський, що підняв руку на самого енгельса, і звичні ярлики: "соціал-служниця", "явний меншовик".

Геніальний письменник ще в 1926 році передбачав майбутню трагедію Росії, коли вбогі, нахабні й агресивні шарико-ви, розплодившись, стануть душити всі їм незрозуміле й вороже, тобто гуманне, чесне, шляхетне. Учорашня Кулька показана в повісті Булгакова як особа, "соціально близьке" нової влади. Недарма він так легко й просто знаходить місце в революційній країні, не володіючи ні розумом, ні талантом. Але в нього є головне - розташування до нього совслужа-щего Швондера, що і влаштовує Поліграфа Полиграфича на посаду завідувача підвідділом очищення міста Москви від бродячих тварин. Так, він дійсно знайшов собі справу по душі. Його заповітна мрія - душити й душити котів - збулася й придбала величезний розмах. Автор показує, як після призначення на начальническую посаду змінюються й зовнішній вигляд Шарикова, і його манери. Тепер він дзвонить у двері не боязко, а впевнено, входить із надзвичайним достоїнством. Навіть у його одязі з'явилися нові мовці деталі' "шкіряна куртка із чужого плеча, шкіряні ж потерті штани й англійські високі чобітки зі шнурівкою до колін". Як відомо, революційні командири віддавали перевагу саме шкіряному одягу Людин із собачим серцем швидко засвоює вигоду начальнической посади, погрозами примусивши свою секретарку до співжиття й взявши в неї кільце "на пам'ять". Він безсоромно бреше їй, що шрам на чолі одержав на колча-ковских фронтах

Показуючи, як відбувається еволюція Шарикова, як він поступово стає всі наглее й агресивніше, Булгаков за ставляет читача, що весело сміється над комічними ситуаціями й дотепними репліками, відчути страшну небезпеку шариковщини, цього нового соціального явища, що початок зароджуватися в 20-е роки XX століття. Революційна влада поощря'ет стукачество, виказування, вивільняючи самі низинні інстинкти некультурних і неосвічених людей. Вона дає їм відчуття влади над людьми розумними, культурними, інтелігентними. Шарикови, що дорвалися до влади, являють страшну загрозу суспільству. Булгаков стосується у своїй повісті й причини їхньої появи. Якщо Кульок виник у результаті наукового досвіду професори Преображенський, то подібні люди із собачим серцем можуть з'явитися в результаті того ризикованого експерименту, що йменувався в нашій країні будівництвом соціалізму, експерименту величезного по масштабах і дуже небезпечного. Спроба створити нове справедливе суспільство, виховати вільної й свідомої людини революційними, тобто насильницькими методами, на думку письменника, була споконвічно приречена на невдачу. Адже прагнення "дощенту" зруйнувати старий мир з його вічними загальнолюдськими моральними цінностями й побудувати життя на принципово новій основі - це значить насильно втрутитися в природний хід подій. Наслідку цього втручання будуть жалюгідними. Це розуміє Пилип Пилипович, коли горестно міркує про те, чому його блискучий науковий експеримент породив теперішнього монстра, що став становити смертельну небезпеку для всіх навколишніх. Це відбулося тому, що дослідник порушив закони природи, а цього робити в жодному разі нельзя.

Повість Булгакова "Собаче серце" і в наші дні зберігає свою актуальність, тому що відкриття й пророцтва великого письменника допомагають нам розібратися в хаосі й плутанині сьогоднішнього життя, не допустити колишніх помилок, щоб шари-кови не стали страшним знаменням часу