Реалізм роману. Індивідуальне й типове в характері Євгенія Онєгіна Євгеній Онєгін Пушкін А. З

Реалізм роману. Індивідуальне й типове в характері Євгенія Онєгіна
Характер Онєгіна в першій частині роману розкривається в складному діалогічному відношенні між героєм і автором. Пушкіна й входить у спосіб життя Онєгіна, і піднімається над ним в інше, більше широкий вимір буття. Діалог цей обумовлений не тільки розходженнями в характерах Онєгіна й автора, але й тимчасовою дистанцією між ними. Час героя й час автора не збігаються. Спосіб життя, що веде Онєгін, добре знайомий авторові, але залишився для нього далеко за, у минулому. У цей час автор уже перехворів багатьма «онегинскими» недугами й встиг зцілитися від них, піднятися до нового розуміння змісту життя

Помітимо, що весь перший розділ у її оповідальній частині, що стосується Євгенія Онєгіна, присвячена не характеристиці внутрішнього миру героя, а детальному опису його способу життя, типового для всієї світської молоді 1810х років. Пушкіна, позбавляючи Онєгіна голосу, бере оповідання про нього у свої руки й починає його з історії виховання героя. Виявляється, що з дитячого років його оточували неросійські люди. Замість няньки за ним ходила француженка потім її перемінив французький гувернер, що «учив його всьому жартуючи». Пушкіна знав істоту цих «жартів» і розумів, що ховалося за формулою «не докучав мораллю строгої». Згадаємо пушкінську характеристику французького XVIII століття, гордого століття європейської Освіти, «руйнівним генієм» якого був Вольтер. І хоча російські хлопчики «училися потроху чому-небудь і як-небудь», основи просвітительської філософії на побутовому рівні засвоювалися ними досить легко. У центрі цієї філософії, що розтрощила «пануючу релігію - вічне джерело поезії всіх народів», виявився наданий самому собі «природна людина». Метою його існування була воля, заключавшаяся в задоволенні «природних потреб». Проголошувалося повне й «святе» право кожного насолоджуватися цим задоволенням. А для зм'якшення «війни всіх проти всіх» полягав «суспільний договір» - узаконена угода між «самокоштовними» індивідами. На рівні національному - це добровільно прийнятий тягар державних «повинностей».