Речення зі звертаннями, вставними словами й вставними конструкціями

Речення зі звертаннями, вставними словами й вставними конструкциямиобращение - це слово або сполучення слів, що називає особа, до якого звертаються сречью.
Звертання в усному мовленні служать для залучення уваги до повідомлення й одночасно для вираження відносини мовця до співрозмовника. Такі звертання виражаються іменниками одушевленими, рідше прикметниками або дієприкметниками в значенні таких іменників, наприклад: Проводжаючі, просимо вас звільнити вагони
У листах звертання служать для вираження того або іншого відношення пишучого до адресата. От кілька прикладів з листів А. П. Чехова: Вельмишановний Микола Миколайович, велике спасибі Вам за поздоровлення й за ласкаві слова; Дорогою Олексій Максимович, відповідаю відразу на два листи; Милий Миша, здраствуй; Дякую тобі, Сашечка, за турботи
У художнім мовленні поетичними звертаннями можуть бути неживі іменники. Це один із прийомів уособлення, наприклад: Не шуми ти, жито, спілим колоссям! (И. Кольцов.)
Звертання може стояти на початку, у середині й наприкінці речення
Звертання в реченні виділяється комами, наприклад: Народилася я, милі онуки мої, під Києвом, у тихому селі. Якщо звертання перебуває на початку речення й вимовляється з особливим почуттям, то після нього ставиться знак оклику, а речення, що йде далі, починається із прописної букви, наприклад: Друзі! Поздоровляю зі святом!
Вставні слова - це спеціальні слова або сполучення слів, за допомогою яких мовець виражає своє відношення до того, що він повідомляє, наприклад: На моє щастя, погода увесь час стояла чудова. Ці значення можуть бути виражені не тільки вставними словами, але й вставними реченнями: Пурга, безумовно, незабаром скінчиться (вставне слово) і Пурга, я впевнений, незабаром скінчиться (вставне речення).
Вставні слова й речення при проголошенні виділяються інтонацією (паузами й порівняно швидким проголошенням), а на листі - комами, наприклад: Очевидно, подорож наближалося до кінця. Ви, я знаю, невибагливі. (И. Тургенєв.)
Таким чином, вставні слова й речення дозволяють виразити відтінки думки, указати джерело повідомлення, передати різні почуття
Вставні конструкції містять додаткові повідомлення, попутні зауваження. На листі вставні конструкції виділяють дужками або тирі, наприклад: Один раз увечері (це було на початку жовтня 1773 року) сидів я будинку один... (А. Пушкін.) або:
Якщо я занедужаю,
до лікарів звертатися не стану
Звертаюся до друзів
(не порахуйте, що це в маренні):
постеліть мені степ,
завісьте мені вікна туманом,
в узголів'я поставте
нічну зірку.
(Я. Смеляков.)