С. Васильченко «Свекор»

Франка в Києві. Виступав С. Васильченко і як перекладач. Степан Васильович перекладав М.

Лєскова, М. Гоголя, О. Серафимовича, В. Короленка і робив це з великою любов’ю та натхненням. Напружена інтенсивна діяльність письменника позначилась на його здоров’ї. В останні роки він усе частіше скаржився на серце.

І коли недуга почала дошкуляти, облишив роботу в школі. Правда, думав, що це тимчасово, бо життя свого без дітей-школярів не уявляв. 11 серпня 1932 року Степан Васильченко помер. У затінку крислатих яворів на Байковому кладовищі в Києві — довічний сум його могили. 2. Вступне слово вчителя про с. Васильченка як дитячого письменника С. Васильченко, письменник і вчитель, завжди любив дітей і присвятив їм чимало щирих і правдивих творів, у яких подав цілу галерею дитячих образів. Вболіваючи за долю дітей з народу, Васильченко вважав, проте, «за неприродне малювати їхнє життя одними сумними фарбами... Не слід навмисне гасити бадьорість, життєздатність, радість, життя...» Діти — герої Васильченкових оповідань — жваві, дотепні, сповнені енергії, кмітливі, допитливі. життя бідняцьких дітей — безхлібне й невеселе, від недоїдання вони худі аж світяться, стають сумними й зажуреними, але досить їм ласкаве слово сказати, приголубити, і вони щиро, по-дитячому втішаються. Та це лише початок шляху, де на них чекатимуть розчарування, зіткнення з соціальною кривдою і боротьба за людську гідність. Дитячий світ маленьких героїв, немов крапля чистої джерельної води, вбирає в себе і віддзеркалює промені сонця і хмари життєві. За порівняно короткий час ім’я Степана Васильченка стало досить популярним, найкращі його твори з учительського життя, про селян та їхніх дітей здобули визнання серед широких читацьких кіл. 3. Опрацювання твору С. Васильченка «Свекор» 3.1. Виразне читання, переказування уривків з твору. 3.2. Історія написання твору «Свекор». Вперше опубліковано в часопису для дітей старшого та молодшого віку «Молода Україна», що видавався у Києві (1911, № 9). В українському літературно-мистецькому та економічно-науковому журналі «Нова громада», де вперше була надрукована авторська інсценізація «Свекра» (1924, № 36), через рік (1925, № 5–6) С. Васильченко писав: «Дітей ця п’єска захоплює своїм художнім комізмом. За успіх її свідчить і те, що протягом трьох місяців вийшло її друге видання». 3.3. Особливості назви твору. З м’яким доброзичливим гумором письменник змальовує образ Василька, який любить «старувати», тобто серйозно, по-дорослому повчати старших. Тому головний герой і є «Свекром». 3.4. Тема: зображення малого Василька — свекра, який хоче одружитися, бути господарем, але, дізнавшись про обтяжливість та відповідальність цієї справи, відразу відмовляється від власного рішення. 3.5. Ідея: висміювання Василя за намагання одружитись з Ганною, яка врятувала його з багнюки, та бажання хлопця вести безпечне і безтурботливе життя. 3.6. Основна думка: господарювання виявляється не на словах, а в конкретній діяльності, сумлінній праці, великій відповідальності за доручені справи. 3.7. Жанр: оповідання соціальної спрямованості. 3.8. Сюжет і композиція. Малий хлопець Василько, якого було прозвано свекром через те, Що він повсякчас усім робив зауваження, чимось був незадоволений, вирішив одружитися. Все було готово до сватання. А коли батько зобов’язав сина працювати, заробляти гроші, доглядати за родиною, Василько миттєво змінює власне бажання і говорить: «Так то й женитись!.. Там тобі така морока й що нехай його й кат візьме! ..» За зовнішньо благополучним родинним затишком криється соціальна кривда: не так уже безжурно живеться батькам і старшим братам та сестрі Василька, які з ранку й до ночі важко працюють. Їхнє життя повне всіляких знегод, але вони вміють пожартувати, посміятися. Експозиція: Василько, який завжди у дорослих викликав усмішку, всім намагався зробити зауваження, чимось висловити власне незадоволення. Зав’язка: виявлення бажання хлопця одружитися з Ганною, яка врятувала з багнюки його самого та його чоботи. Кульмінація: щоб бути господарем, слід заробляти гроші, доглядати й годувати батьків, але це не для Василя. Розв’язка: одруження для Василя — велика морока. 3.9. Характеристика образу Василька. Орієнтовний план. 1) Василь — наймолодша дитина в родині бідного селянина. 2) Портрет хлопця. («...сірими великими очима, що суворо оглядали всякого з-під великого чола, поважна хода; гукне, наче гримає старий, бородатий Микола — чабан») 3) Василь — «свекор». 4) Риси характеру «свекра»: А) непосидючий; Б) завжди чимось незадоволений; В) праведник (полюбляв повчати інших); Г) лінивий до читання; Д) безпечний; Е) наївний. 5) жарт з героєм щодо його одруження. 3.10. Опрацювання змісту твору за питаннями: • Чи чули ви в розмові дорослих слово «свекор». Кого воно стосується? • Чому Василько завжди викликав усмішку в дорослих? • У чому виявляється «старування» Васи
лька? • Якою улюбленою справою захопився хлопець? • Як «свекор» ставився до навчання? • Чим пояснити те, що Василько дав згоду на одруження? • Що ми дізналися про родину, в якій жив хлопець? • Якою уявляв «свекор» свою дружину? • Чим заслужила на велику увагу Василька чорноброва Ганна? • Які обов’язки були в батька хлопця як господаря? • Чому Василько відмовився одружуватися? • Як хлопець сприйняв жарт відносно себе? • Який висновок зробив «свекор» щодо власного одруження? • Що комічного у творі? • Чого вчить нас це оповідання? V. Закріплення вивченого матеріалу 1. Розв’язування тестових завдань 1. Коли Василько гукав корову, то, не бачивши його, можна було по думати, що це: А) грім серед ясного неба; Б) гримає старий, бородатий Микита-чабан; В) якийсь чародій здійснює своє чаклунство. 2. «Свекор» був дуже незадоволений, якщо хтось: А) з ним не привітався; б) за обідом накришить хлібом на столі; в) насміхався з нього. 3. «Он бач, що там таке!» — говорить Василько, показуючи на образи Тому, хто: а) не вірив у його мудрість; б) намагався образити хлопця; в) не знімав шапку, входячи до хати. 4. Через Василькову сердитість, батько пророкував йому, що той буде: а) старшиною; Б) дружкою; в) гетьманом. 5. «Свекром» хлопця взивали: А) старі люди; б) всі в сім’ї; в) ті, кого він ображав. 6. Кількість членів родини Василька: а) шість; б) вісім; в) десять. 7. З якою пропозицією звернувся батько до своєї родини після вечері? Про: А) необхідність жати панське поле; Б) важливість негайного ремонтування даху хатини, яка протікає від дощу; В) одруження когось із синів, щоб той потім перейняв від батька господарство. 8. Улюбленим заняттям Василька було: а) ходити на рибалку; б) випасати корову; В) гратися з цяцьками. 9. Для чого, на думку Василя, йому потрібна була дружина? Щоб: а) розважала його; Б) готувала їжу і сорочки прала; в) доглядала за худобою і обробляла городину. 10. Рятуючи Василька з багнюки, чого не робила Ганна? а) чистила чоботи; б) терла носа; в) поцілувала. 11. Про який весільний обряд згадується в оповіданні? а) заручени; б) сватання; В) плетіння вінка. 12. Чому Василько змінив власне рішення щодо одруження? Бо: А) не хотів ходити до громади; Б) треба заробляти гроші і сплачувати податки; В) виявив бажання навчатися як і його брат Петро. Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. 2. Робота на картках Картка № 1 1. Який сміх використовує С. Васильченко, зображуючи головного героя оповідання? Доведіть це, посилаючись на зміст твору. 2. Вмотивуйте, використовуючи власні знання і зміст твору, чи складно бути батьками. Що вам відомо про обов’язки ваших батьків? 3. Оповідання «Свекор» С. Васильченка написано: а) у 1911 р.; б) 1921 р.; в) 1907 р. Картка № 2 1. З якою метою, на ваш погляд, С. Васильченко у творі «Свекор» намагається висміяти бажання хлопця одружитися? Дайте власну оцінку цьому, посилаючись на зміст оповідання. 2. Обґрунтуйте, кого ми можемо назвати справжнім господарем? Які обов’язки були в батька Василька? 3. Василька було названо «свекром» через те, що він: А) був схожий обличчям на материного батька; Б) полюбляв «старувати»; В) часто використовував це слово у власному мовленні. Картка № З 1. Що, на ваш погляд, не дало можливості хлопцю самоствердитися в родині, взяти відповідальність за господарство? Особисті міркування обґрунтуйте. 2. Опишіть, як у творі зображено приготування до обряду сватання. Через що, на вашу думку, хлопець дійшов висновку, що одруження — це «така морока»? 3. Очі у Василька були: А) чорні й малі; б) сині й великі; в) сірі й великі. VI. Підсумок уроку VII. Оголошення результатів навчальної діяльності VIII.

Домашнє завдання Підготувати ідейно-художній аналіз твору С. Васильченка «Басурмен», скласти питання до оповідання.

Страницы: 1 2

Если вам понравилось готовое домашнее задание по литературе по теме: С. Васильченко «Свекор» мы скажем спасибо, если вы разместите ссылку в вашей социальной сети.

Тематические работы

  • Хармс Д. И. – біографія
  • Хармс Д. І.Хармс (1905 - 1942), поет, прозаїк. Народився 30 грудня 1905 (12 січня 1906 н.с.) у Петербурзі, з яким зв'язана все його життя. Тут учився, тут почав писати перші вірші. Як професійний поет увійшов у літературу в середині 1920-х, коли деякі його вірші з'явилися в альманахах. Хармс був одним із засновників літературної
  • Сологуб Ф. К. – біографія
  • Сологуб Ф. ДО.Сологуб Федір Кузьмич ( 1863-1927), російський поет і прозаїк. Народився в Петербурзі, у сім'ї кравця. Закінчив Повітове училище й Петербурзький учительський інститут. Викладав математикові в глухих північних місцях, з 1892 року жив у Петербурзі, одержавши місце викладача математики в міському училищі. Сологуб у літературу ввійшов в 90-е роки. Його
  • Читаючи Пушкіна можна чудовим образом виховати в собі людини
  • Великий поет і письменник Олександр Сергійович Пушкін - це, на мій погляд, один з головних символів Росії. От уже більше півтора століття пройшло від дня його загибелі, але його творчість дотепер є предметом гордості. Пушкіна люблять не тільки в нашій країні, але й за рубежем. І багато з людей донині намагаються
  • Казка про підручник
  • Казка про підручник Жив-Був підручник. Був він не новий, а досить потертий. По ньому займалися хлопці старанні, обертали в обкладинку, не малювали на сторінках. А підручник на подяку відкривав свої таємниці, допомагав школярам учитися й одержувати гарні оцінки Але потім почалася смуга невдачі. Потрапив він у руки, які не берегли його,
  • Каренги Д. – доповіді по темі: Джакомо Кваренги
  • Архітектура Доповідь: Джакомо Кваренги ДЖАКОМО КВАРЕНГИ Джакомо Кваренги народився в Італії в 1744 біля Бергамо. Він ріс серед будівель Палладио й знав всі його утвори від першої особи. Показавши певний талант він переїхав у Рим 1762 року, де він навчався малюванню в Менгса Надзвичайна сепія й чорнильні розробки його побудов, делікатно висували на
Размещено в разделе: Пунктуация

Литература в школе

Образы помещиков и...

Никакие неудачи не могут сломить его жажду наживы. И всякий раз, совершая неблаговидные поступки, ...

Критическое изображение армейского...

ДействиеЖизни,Офицеры стараются придумать для себя какое-то побочное занятие. Для большинства это, конечно, пьянство и ...

Распутин Прощание с...

Валентин Григорьевич Распутин родился в 1937 году в поселке Усть-Уда, что стоит на Ангаре, ...

Романтика украинских сказок...

"Поздравляю публику с истинно веселою книгою— такими словами А. С. Пушкин встретил "Записки пасечника ...

Сатирическое изображение Москвы...

Лишь Маргарита оказалась способной на сострадание, за что Воланд её и наградил. Московское народонаселение, ...


Самое читаемое

Учителям, школьникам и...

Verlibr.com содержит тесты по русскому языку и разделы по истории русской письменности. Поэтические загадки, ...

Уроки жизни в...

Уроки жизни в сказке К. Г. Паустовского «Теплый хлеб» Цель: заинтересовать биографией ...

Тема життя й...

Тема життя й смерті в романі Л. Н. Толстого «Війна й мир» Однієї із самих ...

Любов і дружба...

мета: продовжити читання казки, розкрити поняття «любов» і «дружба», порівняти, як їх розуміють герої ...

Головні життєві цінності...

Мета: з’ясувати, які життєві цінності вважає головними автор казки; провести літературні паралелі; засвоїти терміни ...

Літературознавство й лінгвістика

Гарна книга - та, у якій автор говорить те, що повинне, не говорить того, ...

Текст як поняття...

Немає слова, що було б так замашисто, жваво, так виривалося б з-під самого серця, ...

Автор и идейно-смысловая...

Глаза читателя более строгие судьи, чем уши слушателя. Вольтер Автор и идейно-смысловая сторона искусства ...