С. Васильченко «Свекор»

Франка в Києві. Виступав С. Васильченко і як перекладач. Степан Васильович перекладав М.

Лєскова, М. Гоголя, О. Серафимовича, В. Короленка і робив це з великою любов’ю та натхненням. Напружена інтенсивна діяльність письменника позначилась на його здоров’ї. В останні роки він усе частіше скаржився на серце.

І коли недуга почала дошкуляти, облишив роботу в школі. Правда, думав, що це тимчасово, бо життя свого без дітей-школярів не уявляв. 11 серпня 1932 року Степан Васильченко помер. У затінку крислатих яворів на Байковому кладовищі в Києві — довічний сум його могили. 2. Вступне слово вчителя про с. Васильченка як дитячого письменника С. Васильченко, письменник і вчитель, завжди любив дітей і присвятив їм чимало щирих і правдивих творів, у яких подав цілу галерею дитячих образів. Вболіваючи за долю дітей з народу, Васильченко вважав, проте, «за неприродне малювати їхнє життя одними сумними фарбами... Не слід навмисне гасити бадьорість, життєздатність, радість, життя...» Діти — герої Васильченкових оповідань — жваві, дотепні, сповнені енергії, кмітливі, допитливі. життя бідняцьких дітей — безхлібне й невеселе, від недоїдання вони худі аж світяться, стають сумними й зажуреними, але досить їм ласкаве слово сказати, приголубити, і вони щиро, по-дитячому втішаються. Та це лише початок шляху, де на них чекатимуть розчарування, зіткнення з соціальною кривдою і боротьба за людську гідність. Дитячий світ маленьких героїв, немов крапля чистої джерельної води, вбирає в себе і віддзеркалює промені сонця і хмари життєві. За порівняно короткий час ім’я Степана Васильченка стало досить популярним, найкращі його твори з учительського життя, про селян та їхніх дітей здобули визнання серед широких читацьких кіл. 3. Опрацювання твору С. Васильченка «Свекор» 3.1. Виразне читання, переказування уривків з твору. 3.2. Історія написання твору «Свекор». Вперше опубліковано в часопису для дітей старшого та молодшого віку «Молода Україна», що видавався у Києві (1911, № 9). В українському літературно-мистецькому та економічно-науковому журналі «Нова громада», де вперше була надрукована авторська інсценізація «Свекра» (1924, № 36), через рік (1925, № 5–6) С. Васильченко писав: «Дітей ця п’єска захоплює своїм художнім комізмом. За успіх її свідчить і те, що протягом трьох місяців вийшло її друге видання». 3.3. Особливості назви твору. З м’яким доброзичливим гумором письменник змальовує образ Василька, який любить «старувати», тобто серйозно, по-дорослому повчати старших. Тому головний герой і є «Свекром». 3.4. Тема: зображення малого Василька — свекра, який хоче одружитися, бути господарем, але, дізнавшись про обтяжливість та відповідальність цієї справи, відразу відмовляється від власного рішення. 3.5. Ідея: висміювання Василя за намагання одружитись з Ганною, яка врятувала його з багнюки, та бажання хлопця вести безпечне і безтурботливе життя. 3.6. Основна думка: господарювання виявляється не на словах, а в конкретній діяльності, сумлінній праці, великій відповідальності за доручені справи. 3.7. Жанр: оповідання соціальної спрямованості. 3.8. Сюжет і композиція. Малий хлопець Василько, якого було прозвано свекром через те, Що він повсякчас усім робив зауваження, чимось був незадоволений, вирішив одружитися. Все було готово до сватання. А коли батько зобов’язав сина працювати, заробляти гроші, доглядати за родиною, Василько миттєво змінює власне бажання і говорить: «Так то й женитись!.. Там тобі така морока й що нехай його й кат візьме! ..» За зовнішньо благополучним родинним затишком криється соціальна кривда: не так уже безжурно живеться батькам і старшим братам та сестрі Василька, які з ранку й до ночі важко працюють. Їхнє життя повне всіляких знегод, але вони вміють пожартувати, посміятися. Експозиція: Василько, який завжди у дорослих викликав усмішку, всім намагався зробити зауваження, чимось висловити власне незадоволення. Зав’язка: виявлення бажання хлопця одружитися з Ганною, яка врятувала з багнюки його самого та його чоботи. Кульмінація: щоб бути господарем, слід заробляти гроші, доглядати й годувати батьків, але це не для Василя. Розв’язка: одруження для Василя — велика морока. 3.9. Характеристика образу Василька. Орієнтовний план. 1) Василь — наймолодша дитина в родині бідного селянина. 2) Портрет хлопця. («...сірими великими очима, що суворо оглядали всякого з-під великого чола, поважна хода; гукне, наче гримає старий, бородатий Микола — чабан») 3) Василь — «свекор». 4) Риси характеру «свекра»: А) непосидючий; Б) завжди чимось незадоволений; В) праведник (полюбляв повчати інших); Г) лінивий до читання; Д) безпечний; Е) наївний. 5) жарт з героєм щодо його одруження. 3.10. Опрацювання змісту твору за питаннями: • Чи чули ви в розмові дорослих слово «свекор». Кого воно стосується? • Чому Василько завжди викликав усмішку в дорослих? • У чому виявляється «старування» Васи
лька? • Якою улюбленою справою захопився хлопець? • Як «свекор» ставився до навчання? • Чим пояснити те, що Василько дав згоду на одруження? • Що ми дізналися про родину, в якій жив хлопець? • Якою уявляв «свекор» свою дружину? • Чим заслужила на велику увагу Василька чорноброва Ганна? • Які обов’язки були в батька хлопця як господаря? • Чому Василько відмовився одружуватися? • Як хлопець сприйняв жарт відносно себе? • Який висновок зробив «свекор» щодо власного одруження? • Що комічного у творі? • Чого вчить нас це оповідання? V. Закріплення вивченого матеріалу 1. Розв’язування тестових завдань 1. Коли Василько гукав корову, то, не бачивши його, можна було по думати, що це: А) грім серед ясного неба; Б) гримає старий, бородатий Микита-чабан; В) якийсь чародій здійснює своє чаклунство. 2. «Свекор» був дуже незадоволений, якщо хтось: А) з ним не привітався; б) за обідом накришить хлібом на столі; в) насміхався з нього. 3. «Он бач, що там таке!» — говорить Василько, показуючи на образи Тому, хто: а) не вірив у його мудрість; б) намагався образити хлопця; в) не знімав шапку, входячи до хати. 4. Через Василькову сердитість, батько пророкував йому, що той буде: а) старшиною; Б) дружкою; в) гетьманом. 5. «Свекром» хлопця взивали: А) старі люди; б) всі в сім’ї; в) ті, кого він ображав. 6. Кількість членів родини Василька: а) шість; б) вісім; в) десять. 7. З якою пропозицією звернувся батько до своєї родини після вечері? Про: А) необхідність жати панське поле; Б) важливість негайного ремонтування даху хатини, яка протікає від дощу; В) одруження когось із синів, щоб той потім перейняв від батька господарство. 8. Улюбленим заняттям Василька було: а) ходити на рибалку; б) випасати корову; В) гратися з цяцьками. 9. Для чого, на думку Василя, йому потрібна була дружина? Щоб: а) розважала його; Б) готувала їжу і сорочки прала; в) доглядала за худобою і обробляла городину. 10. Рятуючи Василька з багнюки, чого не робила Ганна? а) чистила чоботи; б) терла носа; в) поцілувала. 11. Про який весільний обряд згадується в оповіданні? а) заручени; б) сватання; В) плетіння вінка. 12. Чому Василько змінив власне рішення щодо одруження? Бо: А) не хотів ходити до громади; Б) треба заробляти гроші і сплачувати податки; В) виявив бажання навчатися як і його брат Петро. Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. 2. Робота на картках Картка № 1 1. Який сміх використовує С. Васильченко, зображуючи головного героя оповідання? Доведіть це, посилаючись на зміст твору. 2. Вмотивуйте, використовуючи власні знання і зміст твору, чи складно бути батьками. Що вам відомо про обов’язки ваших батьків? 3. Оповідання «Свекор» С. Васильченка написано: а) у 1911 р.; б) 1921 р.; в) 1907 р. Картка № 2 1. З якою метою, на ваш погляд, С. Васильченко у творі «Свекор» намагається висміяти бажання хлопця одружитися? Дайте власну оцінку цьому, посилаючись на зміст оповідання. 2. Обґрунтуйте, кого ми можемо назвати справжнім господарем? Які обов’язки були в батька Василька? 3. Василька було названо «свекром» через те, що він: А) був схожий обличчям на материного батька; Б) полюбляв «старувати»; В) часто використовував це слово у власному мовленні. Картка № З 1. Що, на ваш погляд, не дало можливості хлопцю самоствердитися в родині, взяти відповідальність за господарство? Особисті міркування обґрунтуйте. 2. Опишіть, як у творі зображено приготування до обряду сватання. Через що, на вашу думку, хлопець дійшов висновку, що одруження — це «така морока»? 3. Очі у Василька були: А) чорні й малі; б) сині й великі; в) сірі й великі. VI. Підсумок уроку VII. Оголошення результатів навчальної діяльності VIII.

Домашнє завдання Підготувати ідейно-художній аналіз твору С. Васильченка «Басурмен», скласти питання до оповідання.

Страницы: 1 2

Если вам понравилось готовое домашнее задание по литературе по теме: С. Васильченко «Свекор» мы скажем спасибо, если вы разместите ссылку в вашей социальной сети.

Тематические работы

  • Хармс Д. И. – біографія
  • Хармс Д. І.Хармс (1905 - 1942), поет, прозаїк. Народився 30 грудня 1905 (12 січня 1906 н.с.) у Петербурзі, з яким зв'язана все його життя. Тут учився, тут почав писати перші вірші. Як професійний поет увійшов у літературу в середині 1920-х, коли деякі його вірші з'явилися в альманахах. Хармс був одним із засновників літературної
  • Сологуб Ф. К. – біографія
  • Сологуб Ф. ДО.Сологуб Федір Кузьмич ( 1863-1927), російський поет і прозаїк. Народився в Петербурзі, у сім'ї кравця. Закінчив Повітове училище й Петербурзький учительський інститут. Викладав математикові в глухих північних місцях, з 1892 року жив у Петербурзі, одержавши місце викладача математики в міському училищі. Сологуб у літературу ввійшов в 90-е роки. Його
  • Читаючи Пушкіна можна чудовим образом виховати в собі людини
  • Великий поет і письменник Олександр Сергійович Пушкін - це, на мій погляд, один з головних символів Росії. От уже більше півтора століття пройшло від дня його загибелі, але його творчість дотепер є предметом гордості. Пушкіна люблять не тільки в нашій країні, але й за рубежем. І багато з людей донині намагаються
  • Казка про підручник
  • Казка про підручник Жив-Був підручник. Був він не новий, а досить потертий. По ньому займалися хлопці старанні, обертали в обкладинку, не малювали на сторінках. А підручник на подяку відкривав свої таємниці, допомагав школярам учитися й одержувати гарні оцінки Але потім почалася смуга невдачі. Потрапив він у руки, які не берегли його,
  • Каренги Д. – доповіді по темі: Джакомо Кваренги
  • Архітектура Доповідь: Джакомо Кваренги ДЖАКОМО КВАРЕНГИ Джакомо Кваренги народився в Італії в 1744 біля Бергамо. Він ріс серед будівель Палладио й знав всі його утвори від першої особи. Показавши певний талант він переїхав у Рим 1762 року, де він навчався малюванню в Менгса Надзвичайна сепія й чорнильні розробки його побудов, делікатно висували на
Размещено в разделе: Пунктуация

Литература в школе

Образы помещиков и...

Никакие неудачи не могут сломить его жажду наживы. И всякий раз, совершая неблаговидные поступки, ...

Критическое изображение армейского...

ДействиеЖизни,Офицеры стараются придумать для себя какое-то побочное занятие. Для большинства это, конечно, пьянство и ...

Теркин — кто...

"Теркин — кто же он такой?Художественная литература периода Великой Отечественной войны имеет ряд характерных ...

«Живая жизнь» В....

С. Есенин Более 20 лет прошло со дня смерти Владимира Семеновича Высоцкого. Теперь ...

Рецензия на повесть...

В одном из журналов была опубликована повесть Быкова "Карьер". И вновь о войне, о ...


Самое читаемое

Учителям, школьникам и...

Verlibr.com содержит тесты по русскому языку и разделы по истории русской письменности. Поэтические загадки, ...

Уроки жизни в...

Уроки жизни в сказке К. Г. Паустовского «Теплый хлеб» Цель: заинтересовать биографией ...

Тема життя й...

Тема життя й смерті в романі Л. Н. Толстого «Війна й мир» Однієї із самих ...

Любов і дружба...

мета: продовжити читання казки, розкрити поняття «любов» і «дружба», порівняти, як їх розуміють герої ...

Головні життєві цінності...

Мета: з’ясувати, які життєві цінності вважає головними автор казки; провести літературні паралелі; засвоїти терміни ...

Літературознавство й лінгвістика

Гарна книга - та, у якій автор говорить те, що повинне, не говорить того, ...

Текст як поняття...

Немає слова, що було б так замашисто, жваво, так виривалося б з-під самого серця, ...

Автор и идейно-смысловая...

Глаза читателя более строгие судьи, чем уши слушателя. Вольтер Автор и идейно-смысловая сторона искусства ...