Салтиков-Щедрін M. E. — біографія

Салтиков-Щедрін M. E. Салтиокв-Щедрін
Літературний псевдонім - Щедрін ( 1826-1889) - прозаїк, публіцист, критик
Великий російський сатирик Салтиков-Щедрін народився й виріс у багатій поміщицькій сім'ї, але в будинку була атмосфера скнарості, взаємної ворожнечі, лицемірства й нелюдськості
Учився Салтиков спочатку в Московському дворянському інституті і як відмінний учень був спрямований у Петербург, у Царскосельский ліцей. В 1844 році Салтиков закінчив ліцей і надійшов на службу у військове міністерство
У своїх перших добутках письменник виступив проти соціальної нерівності. Героєві його повести "Заплутана справа" (1848) суспільний ладо Росії представлявся у вигляді величезної піраміди з людей, у підставі якої перебувають бідняки, зацьковані непосильними тяготами життя. Микола I знайшов у повісті "прагнення до поширення революційних ідей", тому в 1848 році молодий письменник був засланий у В'ятку, де провів 8 років. Тільки після смерті пануючи, в 1855 році, письменник зміг вернутися Впетербург.
В 1857 році вийшла нова книга письменника - "Губернські нариси". Добуток був спрямований проти поміщицького гніта й чиновницької сваволі
В 60-е роки великий сатирик рішуче виступив проти самодержавства у своїй чудовій книзі "Історія одного міста" ( 1869-1870), у якій прагнув зруйнувати віру народу в "доброго царя". У цьому творі Щедрін намалював жахаючу картину народного безправ'я, горя й убогості (див. "Історія одного міста").
З 1868 по 1884 року всі свої добутки він друкує тільки на сторінках "Вітчизняних записок". Читачі журналу знайомляться із циклами сатиричних оповідань і нарисів Салтикова: "Помпадури й помпадурші" ( 1863-1874), "Листа про провінцію" (1868), "Ознаки часу" (1868), "Добродії ташкентци" ( 1869-1872), "Добромисні мовлення" ( 1872-1876), "У середовищі помірності й акуратності" ( 1874-1877), "Притулок Монрепо" ( 1878-1879), "Листа до тетеньке" ( 1881-1882), романами "Добродії Головлеви" ( 1875-1880) і "Сучасна ідилія" (1877- 1883). Салтиков створює свого роду сатиричну енциклопедію росіянці життя
Найбільшою популярністю користуються казки Салтикова-Щедріна. Перші його казки були надруковані в 1869 році: "Дикий поміщик", "Як один мужик двох генералів прокормив".
Казки - підсумок багаторічних життєвих спостережень письменника. У них він виступає як захисник народних інтересів, виразник народних ідеалів, передових ідей свого часу (див. "Казки М. Е. Салтикова-Щедріна").
Серед добутків великого сатирика особливе місце займають його романи "Добродії Головлеви" ( 1875-1880) і "Пошехонская старовина" ( 1887-1889). У романі "Добродії Головлеви" показані три покоління сім'ї Головлевих. Люди цієї сім'ї, непридатні до праці, душевно порожні, ненавидять і бояться один одного. Іде безперестанна сімейна війна. Головлевских панів губить сам їхній склад життя із ситим неробством і паразитизмом. Тут не жалують ні хворих, ні слабких, ні вмираючих. (Див. "Добродії Головлеви").
У романі "Пошехонская старовина" письменник намалював страшні картини кріпосного побуту, а в книзі "Життєвого дрібниці" (1886) Щедрін показав трагедію життя "маленьких", рядових людей
Багато хто щедринские сатиричні типи пережили й свою епоху, і свого творця. Вони стали загальними, позначаючи нові й одночасно мають свій давній родовід соціальні явища росіянці й світового життя
Протягом всього життя Салтиков-Щедрін зберіг віру у свій народ, свою історію. "Я люблю Росію до болю серцевої й навіть не можу помислить себе де-небудь, крім Росії".

Джерело: "Література. Довідник школяра", М.: "Слово", 1997 р.