Шиллер Ф. — біографія

Шиллер Ф.Шиллер Иоганн Кристоф Фрідріх
( 1759-1805) - німецький поет, драматург, теоретик мистецтва, історик
Виховувався в релігійній атмосфері, що позначилася в його ранніх віршах. У коло інтересів майбутнього основоположника німецької класичної літератури входять американський визвольний рух, творчість Шекспіра, Лессинга, добутку німецьких письменників, антифеодальні традиції швабської літератури й публіцистики
В 1781 році була видана драма Шиллера "Розбійники".
Це трагедія про дисгармонію в сучасному світі, про ворожнечу й ненависть у людські взаєминах
Виявивши дивовижні злочини свого брата Франца, Карл Моор сприйняв їх як прояв порочності всієї природи й загордився себе месником. Але форма його відплати - розбій - зайшла в суперечність із його піднесеними намірами. "Розбійники" відкрили новий тип драми - лірично жагучий, політично спрямованої, емоційно діючої
Особливо велике значення драми "Підступництво й любов" (1784), позначеної як "міщанська трагедія" - популярний у просвітительській літературі драматичний жанр. Події, що розгорнулися в безіменному німецькому герцогстві, відбили атмосферу, що розжарюється, у Європі. У драмі описувався продаж німецьких солдатів в англійську армію для розправи з боровшимся за незалежність американським народом. Такого діапазону й революційного пафосу не знала жодна міщанська драма
Інтерес до минулого виявився в таких добутках, як драма "Змова Фиеско в Генуї" (1783), новела "Злочинець через загублену честь" (1786), роман "Духовидец" (1787) і др.
Досліджуючи історію від початкових етапів до новітнього часу, Шиллер відзначав прогрес у розвитку людського суспільства, що проте не позбулося від дикого варварства й рабського гноблення. На відміну від більшості просвітителів XVIII століття, Шиллер уловлював трагічний шлях людини й висунув програму естетического виховання. Він виходив з того, що нинішня держава необхідності, далека своїм громадянам, повинне бути замінене державою, в ідеалі якого - воля. Але досягнута вона буде не шляхом насильства. Велика місія мистецтва полягає в тому, щоб зсередини й поволі готовити сучасну зіпсовану й поневолену людину до знаходження бажаних розумних суспільних відносин: "шлях до волі веде тільки через красу".
естетическая система Шиллера идеалистична й ілюзорна, але сила її в тім, що вона відкрито переслідувала політичні й соціальні завдання. естетическое виховання, по Шиллеру, зобов'язано сприяти подоланню трагічної роз'єднаності сучасного життя, формуванню гуманістичних відносин між людьми
З 1791 року Шиллер виношує задум трагедії "Валленштейн" (1800), у процесі створення вирослої в трилогію. У пролозі драматург сам повідомляє "піднесений предмет" добутку - трагічна доля Європи. У цій драмі розкрита трагічна доля великого, але самовпевненого діяча, що впав жертвою непереможених сил "вічно вчорашнього".
Таке ж трагічне звучання одержала драма "Марія Стюарт" (1801). Сюжет цього добутку взятий з історії Англії XVI століття. Трагедія Марії Стюарт не в тім, що вона повинна розплачуватися за доконані раніше злочини, а в тім, що вона зустрілася з неприйнятної для неї формою державності. Гордовита, горда, властолюбна, безмежно віддана католицизму, Марія в стражданні знайшла нове світовідчування, що дало їй сили для опору пануючої, але морально низинним супротивникам. Урочисто обставлена сцена страти шотландської королеви викликає щиросердечне співчуття до неї
У новому своєму добутку "Орлеанская діва" (1801) Шиллер ускладнив і ідеалізував образ французької народної героїні. Мотив боротьби патріотичного боргу й раптово спаленілого особистого почуття в душі Иоанни став складовою частиною конфлікту видатної, виняткової й природної людини з відсталим миром. Відкинута й проклята всіма, Іоанна, тільки що приведшая французів до перемоги, виявилася в доконаній самітності. Лише героизированним фіналом Шиллер зміг дозволити виниклі трагічні протиріччя Чудодійний фінал дав привід авторові назвати "Орлеанскую діву" "романтичною трагедією".
Остання закінчена Шиллером п'єса "Вільгельм Телль" (1804) мислилася народною драмою. Народності її - в антитиранічній спрямованості, в актуально, що звучав для Німеччини заклику, до національного звільнення. Драма завершується апофеозом волі, у якому відсутнє містичне фарбування: прославляння Вільгельма Телля зливається з радістю перемігшого швейцарського народу
Творчість Шиллера завершує літературу XVIII століття, його художній метод нерозривно зв'язаний і з мистецтвом Освіти. У поезії об'єднана філософська, політична думка з образністю, абстрактна лексика з нарочито прозаїчної, міркування - з відточеною лаконічністю
Шиллер залишив кілька великих прозаїчних добутків; талант художника-прозаїка яскраво видний у його історичних працях, написаних вільно, мальовничо, драматизированно. Однак щире покликання Шиллера - драматургія. Після Шекспіра він - найбільший трагік світової літератури, його творчий шлях - це шлях безустанних пошуків нового типу трагедії, що втілила б трагізм його часу.

Джерело: "Література. Довідник школяра", М.: "Слово", 1997 р. Курси фотографії для початківців, висловлення про.