Скобелєв А. В., Шаулов. «Тепер я крапля в море». «Висоцкое» барокко Коментарі
Скобелєв А. В., Шаулов. "Тепер я крапля в море". "Висоцкое" барокко
Коментарі. Джерело: Література Західної Європи 17 століття - "Висоцкое" барокко // Там же.
Джерело: Література Західної Європи 17 століття - S. M. Das So"Feuerseele" // Waисточник: Література Західної Європи 17 століття - "Метрополь": "Поразительноlt;...gt;, що в умовах культурної ізоляції художні процеси в Росії були дуже схожі з пошуками європейських мастеров. lt;...gt; ми працювали в одному руслі" (Цит. по: Васильєва Ж. Мистецтво не належить народу. Анатолій Брусиловский про "Метрополе", еразме Роттердамском і сучасного живопису // "Літературна газета", 2000, Љ 13:29 березня - 4 квітня. С. 13).
[151] Ортега- і-и- Гассет X. Воля до барокко // Ортега- і-и- Гассет X. Естетика. Філософія культури. - М., 1991. С. 152.
[152] Михайлов А. В. Поетика барокко: завершення риторичної епохи // Історична поетика, літературні епохи й типи художньої свідомості. - М., 1994. С. 384.
[153] Шатин Ю. В. Ожила картина // Поговоримо про Висоцького. - М., 1995. С. 19. (Прил. до "Ваганту"; Љ 47- 48).
[154] Паскаль Блез. Думки / Пер. с фр. Ю. А. Гинзбург. - М., 1995. С. 105.
[155] Грифиус Андреас. Безневинно страждаючому // Німецька поезія XVII століття в перекладах Лева Гинзбурга. - М., 1976. С. 113.
[156] Донн Джон. Священні сонети // Англійська лірика першої половини XVII століття. - М., 1989. С. 122.
[157] Там же.
[158] Бродський И. А. Бог зберігає все. - М., 1992. С. 18. Курсив наш. - Автори
[159] Там же. С. 17
[160] Пастернак Б. Л. Собр. соч. в 5 томах. Т. 2. - М., 1989. С. 72.
[161] Про те, що "варіювання", "виникнення синестетических утворень" являє собою характерна властивість барокко як типу мистецтва, див.: Чернов И. А. З лекцій по теоретичному літературознавству. I: Барокко. Література. Літературознавство. - Тарту, 1976. С. 28- 29.
[162] Опиц М. Книга про німецьку поезію. // Літературні маніфести західноєвропейських классицистов. М., 1980. С. 461.
[163] Наведене точності заради написання слова із двотомника, підготовленого А. Криловим (1, 92), все-таки здається сумнівним. Чи не йде мовлення про "антилиристах" - у контексті відомого "суперечки фізиків і ліриків"? У ту пору це сприймалося так. "Артилерійське" же значення залишається досить виявленим і посиленим попередньої "бомбардуємо".
[164] Цит. по: Грасиан Бальтазар. Дотепність, або Мистецтво изошренного розуму // Іспанська естетика. Ренесанс. Барокко. Просещение. - М., 1977. С. 199.
[165] Schiller. Samtliche Werke. Bd. 1. Gedichte. - Berli"Той, котрий не стріляла": Поетика одного вірша // Шатин Ю. В. Поговоримо про Висоцького. С. 25- 26.
[177] Там же. С. 26.
Джерело: Література Західної Європи 17 століття - "Радянська енциклопедія", 1987. С. 509; або звернутися до докладної статті, постаченої посиланнями на велику спеціальну літературу: Морозов А. М., Софронова Л. А. емблематика і її місце в мистецтві барокко // Слов'янське барокко. - М.: "Наука", 1979. С. 13- 38; бажаючої вникнути в семиотические механізми емблематичного мислення можна порадити із Григор'єва Е. Г. Емблема й суміжні явища в семиотическом аспекті їхнього функціонування // Учений. зап. Тарт. гос. ун- та. 1987. Вип. 754 (=Праці по знакових системах. XXI). С. 78- 88; Вона ж. Емблема: принцип і явище (теоретичний і історичний аспекти) // Лотмановский збірник. Т. 2. - М., 1997. С. 424- 448.
[179] Морозов А. А., Софронова Л. А. Указ соч., с. 32.
[180] Див., наприклад, "палаючі серця" в: емблемата // Кох Р. Книга символів. - емблемата. - М.: Асоціація Духовного Єднання "Золоте Століття", 1995. Табл. 16, 20, 32, 61. Видання, яким ми користуємося, не є ні науковим, ні навіть у бібліографічному й видавничому відношеннях строго коректним. Але це одна з перших постперестроечних спроб відродити забуту емблематичну спадщину, з одного боку, а з інший, - саме в такому, трохи профанном, поданні яскравіше проступають риси ніколи масового інтелектуально- практичного володіння емблематикой. Оскільки тлумачення зображень тут дані окремо, списком до кожної таблиці, ми, говорячи про зображення, будемо посилатися на номер таблиці, а цитуючи тексти, - на сторінку. Курсивом, судячи зі стилістики й змісту, тут виділене те, що надалі ми будемо називати підписом або subscriptio.
[181] Михайлов А. Час і безвременье в поезії німецького барокко // Рембрандт. Художня культура Західної Європи XVII в. - М., 1970. С. 205- 206. У цій давній статті одного із самих уважних і чуйних дослідників барочної поетики (на сторінках 204- 207 цитируемого видання) читач знайде вражаючою своєю концентрацією звід теорії поетичної емблеми
[182] Там же. С. 206.
[183] Порівн.: "Настійною вимогою до емблеми й у більше пізніше час було, щоб її зміст залишався завуальованим, зрозумілим лише светски освіченій людині". - Хол, Джеймс. Словник сюжетів і символів у мистецтві. - М., 1996. С. 25.
[184] емблемата. С. 109.
[185] Див. там же табл. 17, 22, 30, 36, 43, 48.
[186] Там же, табл. 48, с. 309.
[187] Хазагеров Г. Г. Дві риси поетики Володимира Висоцького // Мир Висоцького: Дослідження й матеріали. Вип. II. - М., 1998. С. 82. Говорячи про риторичність поезії Висоцького на початку цієї, на наш погляд, дуже точної в спостереженнях і думках статті, автор висловлює побоювання, що ця якість "може викликати лише недовіру" (с. 82). Хочеться в знак солідарності з ним сказати, що - "може", звичайно, але, будемо сподіватися, лише в тих, чиє подання про історичну значимість риторики не виходить за рамки досвіду литконсультанта по поетичному самопливі в радянських журналах 60- 80- х гг.
[188] Хазагеров Г. Г. Парабола й парадигма у творчості Висоцького, Окуджави, Щербакова // Мир Висоцького: Исслед. і матеріали. Вип. III. Т. 2. - М., 1999. С. 282.
[189] Там же.
[190] Хазагеров Г. Г. Дві риси... С. 83- 96.
[191] Моклица М. В. Указ. соч. С. 49.
[192] емблемата, табл. 12 (ембл. 3, 7 і 12), 20, 61.
[193] Там же, с. 154.
Джерело: Література Західної Європи 17 століття - "зірки" по стежках і змістам у цьому вірші яскраво підтверджують думку Г. Г. Хазагерова про "завантаженість риторичних позицій", "исчерпивании розумового поля" у Висоцького (див.: Дві риси... С. 97- 106).
[195] емблемата, табл. 14.
[196] Там же, с. 252.
[197] Там же, с. 208.
[198] Там же, с. 188.
[199] Зайонц Л. О. Від емблеми до метафори: феномен Семена Боброва // Нові дрібнички. Збірник статей до 60- летию В. е. Вацуро. - М.: Новий Літературний Огляд, 1995 - 1996. С. 50.
[200] Див. примітка до цього вірша: I, 614.
[201] Хазагеров Г. Г. Парабола й парадигма у творчості Висоцького, Окуджави, Щербакова.
[202] Див.: там же. С. 284.
[203] Аналогічним же образом обрана назва для пісні про подвиг евпаторийских десантників, про яку йшла мовлення в попередньому розділі: "Чорні бушлати".
[204] Цит. по: Грасиан Бальтазар. Дотепність, або Мистецтво витонченого розуму. С. 175.
Джерело: Література Західної Європи 17 століття - "Дельфін, вигнаний морем на берег. Символ вигнання або небезпеки й мінливості морів" (с. 174). Що, звичайно, може алегорично ставитися й до інших - соціальним - вищим силам
[206] Див.: Хол, Джеймс. Словник сюжетів і символів у мистецтві, с. 197.
[207] Див.: емблемата, табл. 2.
[208] Користаючись із нагоди, дякуємо Ю. А. Плаксину за допомогу в пошуку прикладів!
[209] Блок А. Твір у двох томах. Т. 1. - М., 1955. С. 331- 332.
[210] Ахматова А. Твір у двох томах. Т. 1. - М., 1986. С. 79.
[211] Там же, с. 118.
[212] Пастернак Б. Зібрання творів. У 5-5- ти т. Т. 2. - М., 1989. С. 13.
[213] Там же. Т. 3. - М., 1990. С. 525.
Джерело: Література Західної Європи 17 століття - Vysockijs. - Muисточник: Література Західної Європи 17 століття - "рекламами" і "емблемами", див.: Григор'єва Е. Г. Емблема: принцип і явище. С. 432- 433.
[217] Илюшин А. А. Постскриптум: "Висоцкое" "барокко"? // Мир Висоцького: Дослідження й матеріали. Вип. III. Т. 1. С. 42.
[218] Лихачов Д. С. Поетика давньоруської літератури. - М., 1979. С. 116.
[219] Там же, с. 117.
[220] Кожевникова Н. А. Зі спостережень над некласичною ("орнаментальної") прозою // Изв. АН СРСР. Сірий. літ. і яз., 1976, т. 35, Љ 1. С. 58- 59 (цитація Д. С. Лихачова: там же, с. 117- 118).
[221] Кожевникова Н. А. Указ. соч., с. 56 (цит. там же, с. 117).
[222] Лихачов Д. С. Указ. соч., с. 123.
[223] Там же, с. 126- 127.
[224] Там же, с. 146.
