RusLit – русский язык и литература в школе
Лучшие методики преподавания русского языка для учителей в школе и готовые литературные работы школьникам
RusLit – русский язык и литература  в школе
Navigation
  • Русский язык
    • Пунктуация
  • Литература
    • Литературный процесс
    • Литература и текст
    • Теория литературы
  • Контакты
Вы здесь: Главная › Литературный процесс › Таллеман де Рео. Цікаві історії. Кардинал де Ришелье. Г-Н де Нуайе і єпископ Мандский, Сен-Зопрівай

Таллеман де Рео. Цікаві історії. Кардинал де Ришелье. Г-Н де Нуайе і єпископ Мандский, Сен-Зопрівай

Таллеман де Рео. Цікавої історії
Кардинал де Ришелье. Г-Г- н де Нуайе і єпископ Мандский, Сен- Зопрівай

Кардинал де Ришелье

Г-Г- н де Нуайе і єпископ Мандский

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - і представив Кардиналові г-г- на де Нуайе. Розповім усе, що знаю про єпископа Мандском. Це була людина діяльний і гордий, котрий бажав, щоб обіцяне йому завжди виконувалося. Один раз г-г- н Бутийе, що ревнував Єпископа, не дозволив йому ввійти в спальню Кардинала, сказавши (і це відповідало істині), що йому наказане нікого не впускати й він де зараз доповість Його Високопреосвященствові про прихід єпископа Мандского. Двері були напіввідчинені, єпископ Мандский штовхає її; г-г- н Бутийе падає, Єпископ стрімко входить в альков; Кардинал лежить у постелі. «Монсеньер, - говорить Єпископ, - я знаходжу досить дивним, що г-г- н Бутийе захлопує двері перед моїм носом; я впевнений, що ви не давали йому наказу обходитися із мною в такий спосіб». Кардинал нічого не відповідає. Єпископ Мандский відправляється до себе в Пікардію й більше ні про що не турбується. «Коли вони мене залишать тут, - говорив він, - я буду тільки задоволений». Кардинал не міг обійтися без Єпископа й послав за ним; саме він і відав всім постачанням при облозі Ларошели [192]. Умираючи, - а вмер він під час облоги, - він заповів поховати себе в місті, коли той буде взятий. Це він спонукав Баррадa піти з посади Першого шталмейстера Малої стайні, зажадавши за відхід у відставку сто тисяч екю. Королеві не терпілося віддати цю посаду Сен- Симонові. Кардиналові хотілося забаритися з виплатою вищезазначеної суми, і зробити так, щоб згодом про неї забули. Єпископ сказав йому: «Монсеньер, г-г- н де Баррадa діяв, опираючись на дане мною слово, я скоріше продам мої бенефіції, ніж порушу свою обіцянку». Кардинал не зміг противитися, і Баррада одержав покладену суму.

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - при Дворі особливу партію. Герцогиня виявляла Монтрею, у минулому наставникові нинішнього Герцога де Гізу, своє добре розташування. Один раз де Нуайе, що доводився Монтрею родичем, прогулювався разом з ним. «А ви не боїтеся, - запитав його сміючись. Монтрей, - що така от прогулянка із мною може вам ушкодити?». Де Нуайе негайно розстався з Монтреем і з тих пор жодного разу не заговорив з ним до самої смерті Мадам. Правда, коли де Нуайе ввійшов у милість, він як- те згадав про Монтрее.

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - як би Демаре чого- нибудь у нього не відняв: йому чимало турбот доставляла його посада Суперінтенданта по будівельних роботах, а йому дуже хотілося встигнути закінчити Лувр і позолотити галерею по всій довжині так, як позолочений один з її кінців; саме він і наказав це зробити.

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - Королівського Двору. Він був доглядачем замка Фонтенбло. Маршал де Брезе, щоб вивести його із себе, вставляв завжди непристойності в листи, які йому писав, начебто: «Ідіть ви на... з вашими... наказами!». - «И після таких мерзенностей, - говорила маленька людина, - ще хочуть, щоб діла в Короля процвітали!». Він відав і Військовим департаментом.

Один раз Кардинал хотів викликати нотаріуса. «Цього не потрібно, Монсеньер, - сказав де Нуайе, - я Королівський секретар і зроблю все, що потрібно». Як- те Кардинал випадково зламав гарненьку тростинку, що дуже любив. Наш коротишка взяв її, полагодив і приніс Його Високопреосвященствові. Говорять, що сам він не крав, але дозволяв красти нижчестоящим. Овдовівши, він дав обітницю вступити в Орден Єзуїтів, але не був зобов'язаний носити рясу й жити інакше, чим миряни. Університету він напсував усім, що було в його силах. Після себе він залишив роззяву сина.(Син г-г- на де Нуайе, якого кличуть Ла- Буассьер, нітрохи не позбавлений розуму; але це свого роду духовидец і скупердяй, що веде відокремлене життя й майже нічим не цікавиться й нічим не стурбований. На нього перевели ділянка землі Дангю, куплений його батьком, що не звернув достатньої уваги, закладена ця чи земля ні; він втратив цю ділянку. В 1672 році він був ще живий.) Саме де Нуайе повідомив покійного Короля, що Кардинал зберігає в Моруа п'ятдесят тисяч екю. Його обпала описана в «Мемуарах епохи Регентства».

Сен- Зопрівай

Це він, де Нуайе, був причиною смерті Сен- Зопріваючи, і Сен- Зопрівай вірно сказав: «Це ханжа, ніколи він мене не простить». Сен- Зопрівай намилив голову маленькому д'обре, якого Нуайе поставив в Аррасе на чолі фінансового відомства. Це не означає, що Сен- Зопрівай не був запальний, не походив на тирана; але він був чималою людиною й багато витрачав. У процесі, опублікованому по його справі, зберігається досить безглуздий лист покійного Короля, от воно: «Чесний і шляхетний Сен- Зопрівай, живете хабарами, общипуйте курку тихенько; надходьте, як надходять такі- те й такі- те, робіть те, що роблять багато хто інші у своїх провінціях; усе для вас, у вашій області ви повний хазяїн; рубаєте, ріжте - вам усе дозволено!».

Коментарі

192 Див. примітка 33 до Історії про пана де Бельгарде.

193 Мадам - титул братової короля.

Материалы по теме:

  • Історія закордонної літератури XVII століття. За редакцією З. И. Плавскина. Розділ 2. Луїс де Гонгора й іспанська поезія XVII століттяІсторія закордонної літератури XVII століття. За редакцією З. И. Плавскина. Розділ 2. Луїс де Гонгора й іспанська поезія XVII століття
  • Драма. Літературна енциклопедія. Натуралістична драмаДрама. Літературна енциклопедія. Натуралістична драма
  • Вл. А. Луків. Французька література (XVII століття — рубіж XVIII століття) Клитемнестра (персонаж трагедії Ж. Расина «Ифигения»)Вл. А. Луків. Французька література (XVII століття — рубіж XVIII століття) Клитемнестра (персонаж трагедії Ж. Расина «Ифигения»)
  • Кабанова И. В. Закордонна література. Модернізм. Види експерименту в літературі модернізмуКабанова И. В. Закордонна література. Модернізм. Види експерименту в літературі модернізму
  • Андре Моруа. Від Монтеня до Арагону. Шодерло де Лакло. «Небезпечні зв’язки»Андре Моруа. Від Монтеня до Арагону. Шодерло де Лакло. «Небезпечні зв’язки»
  • Таллеман де Рео. Цікаві історії. Зайдиголови, фантазери, диваки й т. дТаллеман де Рео. Цікаві історії. Зайдиголови, фантазери, диваки й т. д

Рубрики

  • Литература
  • Литература для учащихся
  • Литература и текст
  • Литературный процесс
  • Методика
  • Морфемика
  • Морфология
  • Орфография
  • Программы, пособия
  • Пунктуация
  • Рефераты
  • Русский язык
  • Русский язык для учащихся
  • Словообразование
  • Сочинения
  • Теория литературы
  • Тестирование
  • Учебные программы
  • Фонетика
  • Фонология

Новые сочинения

  • Смешное и трагическое в комедии Д. И. Фонвизина Недоросль
  • Б. Л. Пастернак Доктор Живаго
  • Мертвые души в поэме Гоголя
  • Порок под личиной добродетели
  • СЮЖЕТНО-КОМПОЗИЦИОННОЕ СВОЕОБРАЗИЕ РОМАНА БУЛГАКОВА МАСТЕР И МАРГАРИТА

© 2021 RusLit – русский язык и литература в школе