Томас Дональд. Маркіз де Сад Глава одинадцята — Друзі злочину

Томас Дональд. Маркіз де Сад
Глава одинадцята - Друзі злочину

Майже за рік до цього, 14 листопада 1793 року, маркіз підвів для Гофриди свій фінансовий баланс. Вся взимаемая із земель рента була підсумована, з її відняли республіканські податки, щорічний зміст у чотири тисячі франків, що належить Рене-Пелажи, і одну тисячу річних, певних їм Констанц як своєї "природної й прийомної дочки". У результаті, на проживання залишалася всього сотня франків у рік. Ситуація зложилася безнадійна. Незабаром справи змінилися до гіршого. Новий режим наклав арешт на власність Саду. Після падіння Робеспьера й відносної лібералізації суспільства з'явилася можливість скасувати дію відповідного указу. Але зробити це можна було тільки після певних грошових виплат. Гірше того - маркіз значився серед зниклих землевласників. В 1797 році в департаменті Воклюз він усе ще значився в списку емігрантів, хоча в Буші-Дю-Рон його ім'я зі списку неблагонадійних виключили. Чи було це результатом помилки або злого наміру - неважливо, але орендарі Саду не поспішали вносити ренту.) Там і наздогнало його республіканське правосуддя. Гофриди як ворога народу з Апта заарештували й посадили у в'язницю. Уникнути смерті йому вдалося тільки завдяки тому, що в нього були фальшиві документи, згідно яким він уважався жителем Тулона. Відпущений на волю, як і Сад, в 1794 році, повірник разом із сином оселився десь у Любертоне й вів тихе й непримітне життя. Додому Гофриди повернувся тільки в листопаді 1795 року, де його чекало чергову вимогу маркіза надіслати грошей.) хоронителя бібліотеки або музею. Хоча йому не везло, було б багато краще, щоб широка публіка не знала, що він є автором "Жюстини", оскільки порнографічна репутація роману досягла небувалого розмаху. З кожним роком причин приховувати свою причетність до "Жюстине" ставало в Саду усе більше. Його п'єси завзято відкидалися, але в 1795 році вийшла "Алина й Валькур". Її видання після арешту й страти Жируара призупинили у зв'язку з конфіскацією власності жертви на користь держави. Але вдова видавця подала прохання про скасування наказу про арешт майна покійного. У такий спосіб у Саду з'явилася можливість побачити роман виданим.) вороже настроєних держав монархістської Європи. Вдобавок до всьому, немов всіх цих нещасть виявилося мало, перші місяці нового року принесли люті морози. Зима видалася самої холодної в поточному сторіччі. Сад не мав засобів до існування, щоб прокормити одного себе, не говорячи вже про Констанц і дитину. Будинок на З де Матюрен не опалювався, оскільки платити за паливо їм було нема чим. Холод підсилювався, і від морозу в маркіза навіть замерзали чорнило.) із синів адвоката, він трохи зм'якшив тон, і обвинувачення в неохайності й безсоромності, висунуті їм проти Гофриди, більше не звучали так різко. Хоча у своєму вираженні співчуття маркіз все-таки не удержався від докору. "Як би те не було, мій милий, добрий друг, проливаючи сльози по покійним, ми повинні думати про живі й не дати їм піти з життя - саме до цієї крапки довела мене ваша жахаюча недбайливість. Благаю, вистеліть мені мої гроші!") франків, що адвокат вислав йому в тім році. Імовірно, не без її допомоги, він завершив друкування "Алині й Валькура", а також розрахувався з безпосередніми боргами на загальну суму в шість тисяч франків. Крім того, у нього був неопублікований рукопис роману, написаного у в'язниці Пикпюс, звідки він мав можливість лицезреть гільйотину й повні баки крові, що доставляються щовечора у в'язницю, де їхній уміст вихлюпувався в тюремну стічну канаву. Поки ще залишався відкритим ринок еротичної й порнографічної літератури. Дозволивши цю вільність, Революція ще не знайшла часу, щоб урегулювати це питання. Полки книжкових крамниць Парижа й інших французьких міст виявилися заставлені томами "Жюстини" і десятками більше дрібних добутків. Найшлося чимало аматорів похмурих сексуальних драм, що знайшли втілення поки тільки в першій з опублікованих книг Саду. Словом, він відновив роботу над "Філософією в будуарі", романом, писати який почав під час тюремного ув'язнення, а тепер підготовляв його для печатки.)"Жюстина" нібито написані тим самим автором, але цієї людини тепер уже немає в живі. "Філософія в будуарі" з'явилася з ілюстраціями еротичного характеру, призначеними для тих, у кого роль Природи в людському суспільстві не викликала інтересу. На титульному аркуші належним чином значилася: книга належить перу автора "Жюстини" і є його посмертним утвором. Щоб напустити ще більше туману на її походження, там же було друковане посилання на те, що раніше роман друкувався в Лондоні "за рахунок з