Трофимова В. С. Французька література XVII століття й проза Афри Бен
Трофимова В. С. Французька література XVII століття й проза Афри Бен Джерело: Література Західної Європи 17 століття - із французького (v.: Sutherlaисточник: Література Західної Європи 17 століття - впливу одного із цих стильових плинів. Так, е. Бейкер називає Бен «ученицею в школі Ла Кальпренеда й інших авторів чутливого роману» (Baker E. The History of Eисточник: Література Західної Європи 17 століття - легенді, «Двір короля Бантама» був написаний нею на парі, щоб довести, що вона може писати в манері Скаррона. Однак цей добуток вийшов дуже англійським. Можливо, С. А. Ватченко трохи перебільшує достоїнства цієї «комічної історії», говорячи про неї як про одній із самих більших творчих удач Афри Бен, що уступає лише «Оруноко» (див.: Ватченко С. А. У джерел англійського антиколониалистского роману. Київ, 1984. С. 66). Разом з тим у плані описів деталей побуту, атмосфери різдвяного свята цей твір Бен дійсно становить чималий інтерес для дослідника. «Двір короля Бантама» входить у групу так званих «лондонських історій». Інші добутки цієї групи - «Пригоди Смаглявої леді» і «Щаслива бессребреница» - не відзначені настільки безпосереднім скарроновским впливом. Однак і в них можна знайти ознаки «низового» барокко. «Реально- побутова» стихія «Пригод Смаглявої леді» зближає цю невелику повість із іншими добутками даного плину. В «Щасливої бессребренице» Афра Бен намагається з'єднати «комічне» і «романічне». Незважаючи на меншу увагу до побутових деталей, у цій повісті присутня коротке, але барвисте й цілком правдоподібний опис обстановки борделя.
Джерело: Література Західної Європи 17 століття - леді» віддалено нагадує початок новели Скаррона «Лицеміри»: героїня приїжджає у велике місто, після чого поступово відбувається розкриття її таємниці. Разом з тим традиція шахрайського роману, що досить сильна в добутках Скаррона, в Афри Бен слабшає. Немає в неї й того пильного інтересу до дрібних деталей побуту, що характерний для французького письменника. Навряд чи у творах Бен можна знайти щось схоже на «пригоди нічного горщика» з «Комічного роману» Скаррона. У той час як у Скаррона місцем дії більшості новел є Іспанія, в Афри Бен іспанська тематика присутня тільки в новелі «Черниця, або Клятвопорушна красуня» (об'єктивно, в одному з найменш значних її добутків), а також у вставних історіях в анонімному «Життєписі й мемуарах миссис Бен». Останні становлять певний інтерес, але тому що авторство «Мемуарів» точно не встановлено, їх не можна із упевненістю розглядати як добутки, що належать перу Афри Бен.
Джерело: Література Західної Європи 17 століття - те в «лондонських історіях» Афри Бен - це дворяни, яких вона, щоправда, зображує без усяких прикрас. Обоє автора критично ставляться до сучасному їм суспільству - суспільству, у якому мірилом усього є гроші. Афра Бен при цьому, на відміну від Скаррона, рідко засуджує своїх героїв за те, що вони грають за правилами несправедливого миру, у якому їм випало жити, і дотошно відтворює суми доходів своїх персонажів.
Розглядаючи прозаїчні добутки Афри Бен, що примикають до прециозной школи, необхідно відзначити, насамперед, їхній переказний характер. Роман «Лисидас, або Зразковий закоханий» є вільним перекладанням у віршах і прозі «Подорожі на острів любові» абата Таллемана де Рео й по тематиці перегукується з «Картами Ніжності» з «Клелии» Мадлени де Скюдери. Лисидас оповідає про те, як підступи Байдужості розлучили його із Сильвией, його улюбленої, що вийшла на острів Відрази, після чого він змушений був шукати розсіювання в подорожі по нових місцях, іменованим Розвагу, Поступливість і Нерішучість, де він пережив чимало нових любовних авантюр. Трилогія «Годинники закоханого» є перекладом «La Mo
