УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90 РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ

Українська музика була невід’ємною складовою побутово-реалістичного й романтичного театру, доповнювала його психо­логічну дію, чіткіше окреслювала людські характери. Тут багато важив неповторний чар української народної пісні. Народна пісенна творчість пов’язана і з розвитком професій­ної української музики («Катерина» М. Аркаса, «Підгоряни» М. Вербицького, «Осада Дубна» П. Сокальського та ін.), стає осно­вою фортепіанної музики та камерних вокальних творів П.

Со-кальського, С. Воробкевича, М. Лисенка. Композитори охоче писали музику для хорів, використовуючи народний обрядовий мелос: щедрівки, купальські й весільні пісні тощо. Це сприяло піднесенню української пісні на рівень високого професійного мистецтва. Поміж усіх видів і жанрів музичного мистецтва найнеспри-ятливіші умови склалися для розвитку опери.

Д. Антонович по­яснював це тим, що для опери були затісні рамки українського музично-драматичного театру; фахової підготовки актори не мали, відсутньою була національна оперна традиція і, головне, не було державного опікування українською культурою.

Одним із відомих композиторів XIX ст. був С. Гулак-Арте-мовський — оперний співак, драматург, що навчався в Київ­ській духовній семінарії. У 1839 р. М.

Глинка, О. Даргомиж-ський та М. Волконський влаштували концерт і на зібрані кошти відправили талановитого юнака до Італії.

Дебют С. Гулака-Артемовського відбувся на сцені Флорентійської опери. Найважливіше досягнення С. Гулака-Артемовського — ство­рення за власним лібрето першої національної опери «Запоро­жець за Дунаєм» (1862 р.). Сюжет опери підказаний М. Костома­ровим.

Майже 20 років царська цензура забороняла постановку опери. На українській сцені її вперше поставив 1884 р. М. Кро-пивницький. У другій половині XIX ст.

виникає система української му­зичної освіти. Відкрилися музичні училища в Києві, Одесі, Хар­кові, Львові. Серед українських професійних композиторів вирізняється творчість П. Ніщинського і П. Сокальського. П. Ніщинський за­кінчив Афінський університет, де здобув ступінь магістра наук.

В Одесі організував хори і керував ними. Вершиною його твор­чості вважається музична картина «Вечорниці», написана для п’єси Т. Шевченка «Назар Стодоля». П. Сокальський заснував 1864 р. в Одесі Товариство любителів музики.

Він створив близько 40 фортепіанних п’єс, 40 романсів, опери «Мазепа», «Майська ніч», «Облога Дубна». Особливий внесок у розвиток національної музичної куль­тури зробив М. Лисенко (1842–1912) — видатний композитор, піаніст, хоровий диригент, фольклорист, теоретик музики й пе­дагог, засновник професійної школи. Навчався в Петербурзь­кій та Лейпцігській консерваторіях. Активно освоював у своїй музиці шевченкіану (понад 80 вокально-хорових творів різних жанрів). Композитор збагатив майже всі жанри української музики. Йому належать опери «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Енеїда», дитячі «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Зима і Весна».

М. Лисенко — основоположник інструментальних жанрів в українській музиці, створив численні фортепіанні твори. З іме­нем Лисенка пов’язаний розвиток національної музичної освіти.

Він організовував хори, недільну школу для хлопців-селян, ви­кладав у приватних музичних школах, 1904 р. відкрив у Києві музично-драматичну школу. Тут навчались українські компози­тори К. Стеценко, Л.

Ревуцький, О. Кошиць. Видатними творцями духовної музики на зламі XIX–XX ст.

були К. Стеценко та М. Леонтович. Розвитку професійної музичної освіти сприяло відкриття кон­серваторій у Києві, Одесі, Харкові. Почали діяти Одеський Укра­їнський музично-драматичний театр, Харківський театр опери та балету. Значну роботу з розбудови музичної культури в Західній Укра­їні проводили композитори І.

Лаврівський, С. Воробкевич, В. Ма­тюк, А. Вахнянин, О. Нижанківський, Д.

Сочинський, В. Бар-вінський, С.

Людкевич. У Львові 1903 р. заснована музична школа (з 1907 р.— Ви­щий музичний інститут, з 1939 р.— державна консерваторія Імені М.

В. Лисенка). У 30-х роках діяли 9 філій музичного ін­ституту — у Бориславі, Дрогобичі, Стрию, Тернополі, Яворові та інших містах. Давні традиції має музично-театральна культура Львова. Тут у 1842 р. відкрився приватний міський театр С. Скарбека, один із найбільших у Європі (нині в цьому приміщенні — театр іме­ні М.

Заньковецької). На його сцені дебютували вихованці Львів­ської консерваторії С.

Крушельницька, М. Менцинський, О. Ми-шуга, Ф. Лопатинська, О. Носалевич, виконавська майстерність яких набула світового визнання. У новій українській музиці одним з провідних діячів був В.

Барвінський. У період першої світової війни з’являються стрілецькі пісні.

Вони відображають ідеї національно-визвольного руху на за­хідноукраїнських землях. Для січових стрільців писали пісні І. Франко, О. Маковей, Д.

Макогон, Б. Лепкий, Л. Лепкий, Р. Купчинський. Музику створювали композитори Ф.

Колесса, В. Барвінський, М. Гайворонський, Л. Лепкий, Р.

Купчинський, Л. Леонтович. III. ЗакріпленняВивченогоМатеріалу 1. Фронтальне опитування • Яке значення мало створення професійного театру для роз­витку української культури взагалі й літератури зокрема? • Які перешкоди стояли на шляху нового українського театру?

• В якому стані перебував західноукраїнський театр другої по­ловини ХІХ ст.? • У чому виявилися реалізм та народність українського теат­рального мистецтва? • Пояснити, як народна пісенна творчість пов’язана із роз­витком професійної української музики XIX ст.?

• Назвіть та охарактеризуйте кращі твори українських компо­зиторів другої половини XIX століття, розкрийте їх значення у збагаченні сценічного мистецтва. • Розтлумачте значення слів Трупа, корифей, ансамбль, режи­сер, репертуар, талант. 2. Літературна гра «Знайди помилку» • Емський акт 1876 р. сприяв розвитку українського театру.

(По­силював утиски) • У Галичині до 1848 р. існував тільки український театр, а ді­яльність німецького та польського заборонялася. (Навпаки) • 10 січня 1882 року М. Старицький здійснив постановку п’єси Т. Шевченка «Назар Стодоля». (М. Кропивницький) • І.

Карпенко-Карий написав 19 оригінальних п’єс. (18) • М. Лисенко навчався в Московській консерваторії. (Петер­бурзькій та Лейпцігській) IV. ДомашнєЗавдання 1. Скласти тестові завдання на тему «Українська драматургія та театр 70-90 років XIX століття» або підготувати повідом­лення про життєвий та творчий шлях М.

Заньковецької. 2. Творчій групі — підготуватися до уроку-вистави.

Страницы: 1 2

Если вам понравилось готовое домашнее задание по литературе по теме: УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90 РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ мы скажем спасибо, если вы разместите ссылку в вашей социальной сети.

Тематические работы

  • Українська художня культура 10 клас
  • К-ть год. Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 8 4 2 1 1 6 3 2 1 1 РОЗДІЛ І. ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА УКРАЇНИ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО КІНЦЯ ХVІ СТ. Тема І. Образотворче мистецтво Зразки образотворчого мистецтва Трипільської та скіфської культури.
  • Горбанів А. Н. Драматургія молодших сучасників Шекспіра Введення
  • Горбанів А. Н. Драматургія молодших сучасників Шекспіра Введення Джерело: Література Західної Європи 17 століття - "Він належить не одному століттю, але всім часам" {Хрестоматія по історії західноєвропейського театру, т. 1. М., 1953, с. 512.}. Слова ці, що пролунали через сім років після смерті великого творця "Гамлета" і "Короля Ліра", виявилися пророчими. В
  • Квитки (варіант 5) Жан-Батист Мольер ( 1622-1673)
  • Квитки (варіант 5) Жан- Батист Мольер (1622- 1673) Джерело: Література Західної Європи 17 століття - Мольер із друзями засновує Блискучий театр, що, однак, незабаром прогоряє (немає п'єс!), потім театр відправляється в провінцію й стає бродячою трупою. Досвід народного театру, фарсів, італійської комедії дель арте, іспанської комедії "плаща й шпаги". Повернення в
  • Перетц Владимир Николаевич
  • Дата рождения - - 1870 Дата смерти - - 1935 Перетц Володимир Миколайович (1870-1935) літературознавець. Народився 1870 р. у Петербурзі. Після закінчення Петербурзького університету (1893 р.) був залишений на посаді приват-доцента на кафедрі російської мови і словесності. У 1900 р. захистив дисертацію на ступінь магістра, 1902 р. — доктора російської словесності. У
  • Новаторство А. Н. Островського
  • Твір по літературі: Новаторство А. Н. Островського Самовіддана праця, що супроводжувала драматургові протягом всього його життя, ознаменувався блискучими результатами. Саме А. Н.Островський своїми драматичними шедеврами довершив створення російського національно-самобутнього театру, почате Фонвізіним, Грибоєдовим і Гоголем. Роль Островського, першорядного письменника, корифея національно-самобутньої драматургії, була визнана всією прогресивною громадськістю ще при його
Размещено в разделе: Пунктуация

Литература в школе

Особенности жанра и...

Особенности>), но по сравнению с Плюшкиным Манилов во многом даже выигрывает. Однако в центр ...

Критическое изображение армейского...

ДействиеЖизни,Офицеры стараются придумать для себя какое-то побочное занятие. Для большинства это, конечно, пьянство и ...

Не стоит земля...

Александр Исаевич Солженицын. Еще каких-то двадцать лет назад его имя запрещено было произносить, а ...

«Вечера на хуторе...

—Мне А. Твардовский Творчество Николая Васильевича Гоголя — одно из самых вершинных явлений русской ...

СТРАШНОЕ И СМЕШНОЕ...

СТРАШНОЕ И СМЕШНОЕ В РОМАНЕ "МАСТЕР И МАРГАРИТАИ совсем не в мире мы, а ...


Самое читаемое

Учителям, школьникам и...

Verlibr.com содержит тесты по русскому языку и разделы по истории русской письменности. Поэтические загадки, ...

Уроки жизни в...

Уроки жизни в сказке К. Г. Паустовского «Теплый хлеб» Цель: заинтересовать биографией ...

Тема життя й...

Тема життя й смерті в романі Л. Н. Толстого «Війна й мир» Однієї із самих ...

Любов і дружба...

мета: продовжити читання казки, розкрити поняття «любов» і «дружба», порівняти, як їх розуміють герої ...

Головні життєві цінності...

Мета: з’ясувати, які життєві цінності вважає головними автор казки; провести літературні паралелі; засвоїти терміни ...

Літературознавство й лінгвістика

Гарна книга - та, у якій автор говорить те, що повинне, не говорить того, ...

Текст як поняття...

Немає слова, що було б так замашисто, жваво, так виривалося б з-під самого серця, ...

Автор и идейно-смысловая...

Глаза читателя более строгие судьи, чем уши слушателя. Вольтер Автор и идейно-смысловая сторона искусства ...