Як сни Раскольникова допомагають зрозуміти суперечливу свідомість героя? (по романі Ф. М. Достоєвського «Злочин і покарання») Злочин і покарання Достоєвський Ф. М
Як сни Раскольникова допомагають зрозуміти суперечливу свідомість героя? (по романі Ф. М. Достоєвського «Злочин і покарання»)
Сни, які бачить головний герой роману «Злочин і покарання», допомагають читачеві заглянути в самі таємні «куточки» його душі. У романі дані чотири сни героя. Два з них він бачить до здійснення злочину, а два - після злочини
Перший «страшний» сон повертає Раскольникова в дитинство. У цьому сні немає райдужності, світла й тепла. Навпаки, атмосфера міста дитинства Раскольникова нагадує ядушливу атмосферу Петербурга. Та й «герої» сну багато в чому нагадують жителів середніх вулиць столиці: ті ж п'яні мужики, що жадають жорстоких розваг. У цьому сні особливе місце займає опис жалюгідної клячонки, що забивається з особливою жорстокістю на смерть. Жорстокість і безглуздість що відбувається викликають у маленького Народи щемливе почуття жалю й усвідомлення своєї безпорадності. Автор навмисно детально описує сцену вбивства, йому необхідно підкреслити протиприродність людської жорстокості й насильства. Проснувшийся Розкольників жахається тому, що задумав, представляючи те, що може відбутися у випадку, якщо він виконає задумане. «Я» Раскольникова противиться замили убийству.Ъ
Другий сон Раскольникова переносить нас у пустелю. Але в цьому пустелі є чудесний оазис, з пальмами й караваном верблюдом. А саме головне в цьому сні - вода, блакитна, прозора й прохолодна. Вода виступає в сні як символ життя. Але герой не прислухається до свого внутрішнього «я», що прагне до живлющої й чистої вологи, а не до насильства й смерті
Наступний сон Розкольників бачить після здійснення злочину, він повертає героя на місце злочину й змушує його ще раз пережити момент нанесення удару. У сні Розкольників намагається вбити Алену Іванівну, але та, сидячи на підлозі, беззвучно сміється. Виходить, що бабуся сміється над героєм, сміється над його теорією. Але, швидше за все, ця підсвідомість героя намагається переконати його в безглуздості й нелюдськості вбивства. Але герой ще не готовий краскаянию.
І, нарешті, четвертий сон Розкольників бачить на каторзі. Події сну відбуваються у фантастичному світі. Автор малює страшну картину апокаліпсиса. У цьому сні мир представлений сошедшим з розуму: загублені моральні орієнтири, люди перестали розрізняти добро й зло, вони ведуть жорстокі війни. Мир приречений, тому що кожний порахував значимим тільки себе, а єдино правильної - тільки свою правду. Тепер людське життя втрачає всяку цінність, виходить, кожного можна позбавити її. Розкольників усвідомлює помилковість «наполеонівської» теорії «уседозволеності».