Жіночі образи пізньої прози И. Буніна Бунін И. А

Жіночі образи пізньої прози И. Буніна
Іван Олексійович Бунін - тонкий лірик і знавець людської душі. Він умів дуже точно й повно передати сложнейшие переживання, переплетення людських доль

Буніна можна назвати й знавцем жіночого характеру. Героїнь його пізньої прози відрізняють прямота характеру, яскрава індивідуальність і м'який смуток. Незабутній образ Надії з оповідання "Темні алеї". Проста російська дівчина змогла беззавітно й сильно полюбити героя, навіть роки не стерли його вигляд. Зустрівшись через 30 років, вона гордо заперечує колишньому коханому: "Що кому Бог дає, Микола Олексійович. Молодість у всякого проходить, а любов - інша справа... Скільки не проходило часу, усе одна жила. Знала, що давно вас немає колишнього, що для вас немов нічого й не було, а от..." Тільки сильна й шляхетна натура здатна на таке безмежне почуття. Бунін як би піднімається над героями оповідання, шкодуючи, що не зустріла Надія людини, що сумели оцінити, зрозуміти її прекрасну душу. Але пізно, пізно про що-небудь шкодувати. Безповоротно пройшли кращі роки

Але немає нещасної любові, затверджують герої іншого чудового оповідання - "Натали". Тут фатальна випадковість розлучає закоханих, ще занадто юна й недосвідчена, сприймаюча безглуздість за катастрофу. Однак життя набагато многообразнее й щедріше, ніж можна представити. Доля знову зводить закоханих уже в зрілі роки, коли багато чого зрозуміло й осмислено. Здається, доля повернулася прихильною стороною до Натали. Вона як і раніше любить і улюблена. Безмежне щастя заповнює душі героїв, але ненадовго: у грудні Натали "умерла на Женевському озері в передчасних родах".

Що ж відбувається, чому героям неможливо насолодитися земним щастям? Мудрий художник і людина, Бунін занадто мало бачила щастя й радості в реальному житті. Перебуваючи в еміграції, удалині від Росії, письменник не міг представити безтурботного й повного щастя вдалині від батьківщини. Імовірно тому його героїні лише на мить відчувають блаженство любові й втрачають його.

У суворий час жив і затворів письменник, його не могли оточувати безтурботні й щасливі люди. Будучи чесним художником, Бунін не міг відбити у своїй творчості того, чого не бачив у дійсності.