Жоль К. Тернистий шлях раціоналізму Про простаків і простацьке світосприймання в непростих умовах

Жоль К. Тернистий шлях раціоналізму
Про простаків і простацьке світосприймання в непрості умовах

Про простаків і простацьке світосприймання в непрості умовах

Джерело: Література Західної Європи 17 століття -
Джерело: Література Західної Європи 17 століття - ні про ангелів, ні про чортів, ні про людей. Тому він не знав, як відрізнити добро від зла, і жив досить безтурботно.

Батька даровал своєму чаду високий сан пастуха, першою справою довіривши йому свиней, кози й череду овець. При цьому було сказано:

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - до самого батькиного двору

Будинку нікого не було, тому що, помітивши кірасирів, батька й матка, прихопивши дочку, далечіні тягу через задню хвіртку

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - вузли всяку мізерію, а що не могли взяти із собою, то ламали й розоряли до підстави

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - "напій" довівся йому не за смаком і зробив на його особі дивні корчі. У такий спосіб нещасного змусили показати місце, де ховалися люди й худоба

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - і так почали крутити ціпком ту мотузку, що в нього з рота, носа й вух захльостала кров

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - від чого відбувалося велике щекотание. Усім здавалося, що батька лопне зі сміху. Зрештою він указав на приховані селянські скарби

Із захопленими жінками надійшли по- солдатски просто й без усяких особливих церемоній

До вечора підпаскові вдалося втекти в ліс. Непроглядна ніч укрила його, уберігаючи від небезпек
Джерело: Література Західної Європи 17 століття - рятуватися втечею

У нічному лісі йому зустріла росла людина, чиї чорні волосся, затягнуті сивиною, спадали нижче плечей, а борода була скуйовджена. Лик незнайомця був блідий і худий, а його довгий каптан покривало безліч латок. Шию же й стан обвивав важкий ланцюг

Від страшного виду пустельника нашому змушеному блукачеві стало погано, і він втратився всіх почуттів. Коли ж опам'ятався, то виявив, що його голова лежить у старого на колінах

Заспокоївши хлоп'я, старець відвів його до себе в хатині, де нагодував і напоїв

На наступний ранок пустельник хотів було распрощаться з жертвою солдатської сваволі, але той почав просити старця не проганяти його. І старець погодився

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - йому історію відпадання Люцифера від Бога, потім перейшов до опису раю й під кінець пояснив закон Моисеев, навчивши за допомогою десяти заповідей відрізняти чесноти від пороків. Після невеликої паузи старець приступився до роз'яснення Євангелія й повідав про народження, страждання, смерть і воскресінні Ісуса Христа, уклавши своє оповідання картинами Страшного суду, а також пекла й раю

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - його й батька.

Старець навчив Симплициуса творити молитву, писати й читатися

Біля двох років, покуда не вмер пустельник, наш Простак пробув у тім лісі. Їжею їм служили різні городні продукти: ріпа, капуста, боби, горох, сочевиця, просо. Нерідко голод угамовувався буковими горіхами, дикими яблуками й грушами, вишнями й жолудями. З товченої кукурудзи пеклися коржі в гарячій золі. У їжу йшли равлика, жаби, риба й раки

Після смерті пустельника Симплициус пішов до місцевого священика й, повідавши про смерть старця, запитав, як йому слід тепер надходити. Той почав відрадити йому залишатися в лісі. Однак Симплициус усе- таки повернувся у свою лісову хатину й ціле літо дотримував все те, що повинне дотримувати набожному ченцеві. Але мало- помалу скорбота про пустельника затихла, змінившись бажанням побачити мир. І знову Симплициус відправився за радою ксвященнику.

Коли він прийшов у село, та була охоплена полум'ям. Її розграбувала й підпалила ватага яких- те вершників. Селян вони частиною порубали, частиною прогнали, а деяких забрали в полон, включаючи священика. Але отут з лісу вискочила безліч збройних чим потрапило селян, які, голосно волаючи, напали на вершників і примусили їх дати тягу. Частина грабіжників потрапила в лабети мужиків, які обійшлися з ними досить зле.
Після всього баченого Симплициус вернувся в ліс, вирішивши стати сьогоденням пустинножителем. Однак на інший день після розгарбування села його хатину оточило кілька десятків мушкетерів, що зажадали, щоб молодий пустельник указав їм дорогу з лісу

Коли загін вийшов на опушку, те всі побачили з десяток селян, частина яких була збройна пищалями, а інші що- те закопували. Мушкетери кинулися на селян. Ті відповіли залпом з пищалей, а потім розбіглися хто куди.

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - він усе ще був живий. Як тільки цей здоровань отямився, він розповів, що вчора, коли трохи солдат з його полку добували фураж, мужики захопили в полон шістьох з них. Поставивши фуражирів у потилицю один одному, вони наказали одному з мужиків вистрілити. П'ятеро минулого застрелені однією кулею, а шостому мужики відрізали вуха й ніс, примусивши перед цим облизати їм задници. Після цього вони хотіли було відпустити солдата з миром, але той почав паплюжити їхніми останніми словами. Розлютившись, мужики запхали його в бочку й вирішили поховати заживо.

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - раз історію покаліченого рейтера, вирішено було гарненько помучити мужиків. Одному з них палашем розсікли голову до зубів. Інших прив'язали за руки й за ноги до поваленого дерева, здерли з них штани, взяли кілька сажнів твердого ґнота, насадивши попередньо на нього металеві ґудзики, і почали пиляти їм мужицькі задници, поки шкіра й м'ясо не зійшли до костей. Симплициус же був відпущений домийся
Повернувшись у хатину, він виявив, що браві мушкетери славно поживились за його рахунок, розграбувавши все, що тільки можна. Тоді Симплициус вирішив покинути хатину й піти в мир людей

На третій день він вийшов з лісу неподалік від міста Гельнгаузена. Увійшовши в місто, парубок побачив жахливу картину: вулиці всюди були засіяні мертвими тілами, причому деякі були догола роздягнені. Незабаром він довідався, що це була справа рук солдат імперського війська

Покинувши місто, Симплициус вийшов на проїзну дорогу, що привела його до міцності Ганау.
Біля міцності наш мандрівник запримітив варту й вирішив дати стрекача, але його швидко наздогнали два мушкетери, схопили й сволокли в караульню, де він був допитаний офіцером досить дивного виду. Цей чоловік мав довгі коси, що звисали немов кобильи хвости. Бороденка ж його була так безжалісно обкраяна, що тільки й залишилися стирчати під носом кілька волосків. Його широченние шаровари нагадували скоріше жіночу спідницю, ніж чоловічі штани

Цей женомуж, або мужежен, велів обшукати Симплициуса. Однак при обшуку нічого не знайшли, крім однієї книжици на бересті, куди її власник щодня вписував свої молитви. Тому що затриманий не бажав розставатися із книжицей, він кинувся в ноги офіцера й викликнув:

Джерело: Література Західної Європи 17 століття - Симплициус стояв перед будинком в'язниці, його побачив знайомий священик і, довідавшись про що происшли, поспішив до губернатора клопотати про звільнення юнака

Після бесіди священика з губернатором Симплициус був звільнений і відведений у людську, де його вже очікували двоє кравців, швець із черевиками, торговець капелюхами й панчохами

Ці несподівані метаморфози були викликані тим, що пустельник, з яким Симплициус жив у лісі, був не тільки свояк тутешнього губернатора, але й кращий його помічник у військових справах. Однак пізніше він знехтував свій знатний рід, успадковані багаті маєтки й пішов у ліс від мирської суєти

От при яких обставинах Симплициус став пажем губернатора

У губернатора був секретар, що тільки недавно закінчив навчання, а тому був ще повнісіньким шкільними дуріннями, отчого іноді здавалося, що в нього на горищі не все ладно. Один раз Симплициус похулил його брудну чорнильницю, але у відповідь почув, що ця чорнильниця "пук- пук", після чого поднатужиться щосили, і тоді вони вийдуть погуляти без усякого шуму
Наступного дня губернатор задав бенкет своїм офіцерам і друзям, тому що одержав приємну звістку про перемогу над ворогом і захопленні замка Браунфельс. За посадою Симплициусу належало прислужувати за столом, допомагаючи розносити страви й наливати чарки

Гості на цьому бенкеті пожирали страви, немов свині, і блевали з дивовижним ревінням

Коли Симплициус прислужував за столом, його черево безперестану гарчало, гурчало й нарікало, даючи тим самим знати, що ув'язнений у ньому важкий дух рветься назовні. Отут- те він і замислив пособить самому собі й небагато відкрити дверцята задници, уживши на цей випадок мистецтво, якому навчився в пройдисвіта пажа. Відповідно до вчительських наставлянь, наш Простак відвів ліву ногу й щосили поднатужился. Тільки він зібрався тричі вимовити заклинання "пук- пук", як у цей час відбулося таке громоизвержение, що залучило до себе загальна увага. Звичайно, від пердежа Симплициус одержав чимале полегшення, але разом з тим придбав немилість губернатора, що виразилася в тім, що пукальщик був розкладений на дерев'яній кобилі й неабияк випоротий

На жаль, але справа цим не скінчилося. Спровокований у черговий раз підступним іншому, бідолаха Симплициус обосрался в пристойному суспільстві, за що був висічений ще раз і замкнений вгусятнике.